Міль плодова горностаєва

  • Українська назва: Міль плодова горностаєва
  • Російська назва: Моль плодовая горностаевая
  • Латинська назва: Yponomeuta padellus L. (Yponomeuta padella L.)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

молі плодової горностаєвої (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

+

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Міль плодова горностаєва

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Горностаєві молі

Види, які пошкоджуються – пошкоджує сливу, аличу, абрикос, вишню, черешню, терен, горобину, рідше яблуню, грушу. Популяції шкідника спостерігаються на вербі, дубі, ясені.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці не мінують листя, а живуть відкрито, скелетують листкові пластинки на початку розвитку і об'їдають по краю на останніх віках, обплітають гілки густою павутиною.

У разі значних пошкоджень знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – гусениці першого віку під щитком.

Заходи з захисту Міль плодова горностаєва

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Збір і знищення протягом літа опадаючого листя, зняття з дерев і спалювання павутинних гнізд з гусеницями і лялечками.

2. Хімічні. Обприскування дерев інсектицидами рано навесні, до розпускання бруньок, перед виходом гусениць з-під щитків, а також в кінці цвітіння дерев, відразу після опадання пелюсток.

Морфологія Міль плодова горностаєва

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена у всіх плодових зонах України і далеко за її межами. Значної шкоди завдає в садах Запорізької, Херсонської, Одеської областей та в Криму.

Імаго. Метелик з розмахом крил 18-22 мм, передні крила білі з 9-16 чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами; задні крила попелясто-сірі. Метелик дуже подібний до молі яблуневої горностаєвої, але має сіру, а не білу бахрому на зовнішньому краю передніх крил.

Яйце розміром 0,3 мм, жовтувате, округле.

Личинка. Гусениця завдовжки 14-16 мм, жовтувато-сіра; голова, грудні ноги чорні.

Лялечка завдовжки 8-11 мм, темно-жовта; голова, крилові зачатки й кремастер чорні. Кокон тонкий, білий, прозорий, крізь нього просвічується лялечка.

Наприкінці квітня гусениці виходять з-під щитків і відразу плетуть павутинні гнізда, з’єднуючи попарно листки, а потім об'їдають їх з країв. Розвиваються впродовж 35-45 діб, проходячи п’ять віків. Заляльковуються в павутинному гнізді окремо одна від одної. Лялечки розкидано по всій гілці, де розташоване павутинне гніздо; суцільних жмутів коконів, як міль яблунева горностаєва, не утворюють.

Через 8-10 діб, наприкінці травня – на початку червня виходять метелики. Літ триває до середини серпня. Через 14-16 діб після виходу метелики спарюються, після чого на 5-6-ту добу розпочинають відкладання яєць.

Самка відкладає по 15-40 яєць на гладеньку кору тонких гілок і заливає їх слизом, який швидко застигає на повітрі. Плодючість – 80-100 яєць. Через 8-15 діб відроджуються гусениці, впадають у діапаузу і залишаються під вологонепроникним щитком до весни наступного року.