Міль яблунева горностаєва

  • Українська назва: Міль яблунева горностаєва
  • Російська назва: Моль яблонная горностаевая
  • Латинська назва: Hyponomeuta malinellus Zell. (Yponomeuta malinellus Zell.)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Липень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

молі яблуневої горностаєвої (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

0

 

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Міль яблунева горностаєва

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Горностаєві молі

Види, які пошкоджуються – монофаг, пошкоджує яблуню.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – скелетує листкові пластинки. Оголені гілки покриті павутиновими гніздами. Здалека дерева, пошкоджені яблуневою горностаєвою міллю, нагадують обпалені вогнем. На таких деревах знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – гусениці першого віку під щитками на корі 2-3-річних пагонів.

Заходи з захисту Міль яблунева горностаєва

Заходи захисту від шкідника:

1. Механічні. 1). В індивідуальних і невеликих садах зняття тільки що утворених павутинних гнізд разом з гусеницями молодших віків з подальшим їх механічним знищенням. 2). Збирання і знищення гусениць в коконах, які знаходяться в павутинних гніздах, в тому випадку, якщо шкідник без перешкод розвивався на деревах.

2. Біологічні. Після цвітіння можна застосовувати біопрепарати або інгібітори синтезу хітину.

3. Хімічні. Під час масового виходу гусениць з-під щитків у фази “відокремлення бутонів” – “рожевий бутон” обприскування дерев системними інсектицидами. Економічний поріг шкодочинності до цвітіння становить 0,5-1,0 щиток на 1 м гілки і після цвітіння – 1-2 гнізда на дерево.

Морфологія Міль яблунева горностаєва

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 17-22 мм; передні крила білі з 12-16 чорними крапками, розміщеними трьома рядками; задні крила попелясто-сірі, з довгою бахромою.

Яйце розміром 0,3 мм, сплющене, округле, спочатку жовте, згодом бурувато-вишневе.

Личинка. Гусениця розміром завдовжки 15-18 мм, сіра, на спині два поздовжніх ряди чорних бородавок, які мають волосинки; грудний і анальний щитки та ноги чорні.

Лялечка завдовжки 12-14 мм, спочатку помаранчево-жовта, пізніше – зеленувато-жовта, крилові значки світло-бурі, кремастер темно-бурий з шістьма щетинками. Кокони білі, з’єднані кількома десятками або сотнями в компактні пачки.

Навесні, при досягненні середньодобової температури +12°С, через 4-5 діб після початку розпускання бруньок яблуні вони виходять з-під щитків і відразу проникають усередину бруньок та під епідерміс молодого листя. Впродовж 9-12 діб гусениці живляться в мінах епідермісом. Після першого линяння, що збігається в часі з цвітінням яблуні, гусениці залишають міни, переходячи на поверхню листя, де плетуть павутинні гнізда й скелетують листки. Кожна група гусениць, обгризаючи листя, переміщується від верхівки до основи гілок, обплітаючи їх густою павутиною.

Живлення гусениць, з урахуванням часу перебування їх у листових мінах, триває 40-45 діб. За цей період вони проходять п’ять віків. Суха й спекотна погода сприяє їх розвитку, і навпаки, прохолодна і волога – зумовлює підвищену смертність гусениць.

Завершивши розвиток, гусениці сповзаються в групи, розміщуються одна біля одної (головою догори) й утворюють кокони, в яких заляльковуються. Через 9-14 діб виходять метелики, які літають у вечірні години. Літ триває 30-40 діб, до останньої декади серпня.

Через 12-16 діб після виходу метелики спарюються і на 4-5-ту добу розпочинають відкладання яєць. Плодючість – 90-100 яєць. Самки відкладають яйця групами по 15-30 штук на гладеньку кору 2-3 річних пагонів, розміщуючи їх черепицеподібно і покриваючи кожну кладку слизом, який після застигання утворює щиток розміром 4-7 мм. Спочатку щиток червонуватий, а через 20-30 діб стає сіро-бурим, близьким за кольором до кори. Через 9-15 діб відроджуються гусениці. Упродовж 8-10 діб вони живляться оболонками яєць і скоблять кору під щитком, після чого впадають у діапаузу до весни наступного року.