Несправжньощитівка яблунева

  • Українська назва: Несправжньощитівка яблунева
  • Російська назва: Ложнощитовка яблоневая шаровидная
  • Латинська назва: Eulecanium mali Schr.

Класифікація:
  • Ряд: Рівнокрилі
  • Родина: Несправжньощитівки
  • Пік активності: Травень - Червень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

несправжньощитівки яблуневої (кількість поколінь – 1)

Фаза розвиткуКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтень
123123123123123123123

Личинка

Імаго

Яйце

Личинка

+

+

 

+

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Несправжньощитівка яблунева

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, грушу, персик, абрикос, айву і інші плодові. До кормових рослин шкідника також відносяться багато лісових порід.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго (самка).

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку. Максимальну шкоду приносять личинки і самки, виділяючи в період росту багато медяної роси, на якій поселяються сапрофітні гриби. Крім того, життєдіяльність комахи призводить до всихання гілок і пагонів.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки другого віку зимують на нижньому боці пагонів і скелетних гілок.

Заходи з захисту Несправжньощитівка яблунева

Заходи захисту від шкідника:

Ті самі, що й для несправжньощитівки акацієвої.

Морфологія Несправжньощитівка яблунева

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Розміри самки: довжина – 4 мм, ширина – 3,5 мм, висота – 3 мм. Безкрила. Тіло спереду майже вертикальне, ззаду похиле, боки опуклі, знизу підігнуті. Мертва особина жовтувато-коричнева. Поверхня тіла несправжньощитівки яблуневої кулясте перед відкладанням яєць, гладке, після – зморшкувате. По краю тіла розташовується ряд шипиків конічної форми. Близько дихалець шипи короткі. У самців тіло розділене на черевце, голову і груди; ноги і вусики добре розвинені; ротові органи і травна система не розвинені.

Навесні, в період набрякання бруньок, при температурі +6…+7°С, можна спостерігати пересування личинок по стовбуру і гілкам дерева, вгору, до більш тонких гілок, зосереджуючись переважно з нижнього боку гілок і однорічних пагонів. Закріпившись на новому місці, шкідник продовжує розвиватися, при цьому в процесі харчування він виділяє велику кількість липких цукристих екскрементів.

Поява дорослих самок і самців спостерігається на початку або в середині травня. Самці не харчуються, вони займаються активним пошуком і заплідненням жіночих особин, живуть зовсім недовго. Самки нерухомі, їх колонії на гілках рослин схожі на нарости або лишайники.

Самки після спаровування відкладають від 750 до 2700 яєць. Розвиток яйця закінчується до початку червня.

Личинки першого віку після відродження переміщуються на листя рослин, розташовуючись з нижнього їх боку, уздовж жилок, де харчуються до початку осені. В кінці вересня – на початку жовтня личинки повертаються на гілки і пагони, де і зимують.