П’ядун-обдирало плодовий

  • Українська назва: П’ядун-обдирало плодовий
  • Російська назва: Пяденица-обдирало плодовая (садовая)
  • Латинська назва: Erannis defoliaria Cl.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Квітень - Жовтень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

п’ядуна-обдирала плодового (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

 

 

0

 

0

 

0

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про П’ядун-обдирало плодовий

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина П’ядуни

Види, які уражуються – поліфаг, шкодить усім плодовим деревам: яблуні, груші, вишні, черешні, абрикосу, аличі. Крім того, він завдає шкоди шипшині, горобині, глоду, терну, волоському горіху, ліщині, дубу, грабу, буку, в'язу, клену, липі, березі, вербі і чорниці.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці спочатку пошкоджують бруньки, що розпускаються, пізніше скелетують і прогризають листя, у старших віках повністю з’їдають листкову пластинку. При масовому розмноженні значною мірою оголюють крону дерев.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – яйця в тріщинах кори, розвилках гілок, на лусочки бруньок.

Заходи з захисту П’ядун-обдирало плодовий

Заходи захисту від шкідника:

Хімічні, біологічні. Рано навесні, до розпускання бруньок, за наявності більш як 5 яєць на 1 м гілок – обробка овіцидами.

Під час розпускання бруньок при чисельності, що перевищує 9 гусениць на 1 м гілок, або при пошкодженні більш як 10 % бруньок – обприскування біопрепаратами чи інсектицидами.

Морфологія П’ядун-обдирало плодовий

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик-самець з розмахом крил 30-35 мм; передні крила світло-жовті або буро-жовті з двома темними вигнутими поперечними лініями, що облямовують серединне світле поле; у центрі крила чорна пляма; задні крила світло-жовті, вкриті темно-бурим пилком. Самка безкрила, 11-13 мм завдовжки, темно-жовта з чорними плямами на спині й черевці.

Яйце розміром 0,5-0,7 мм, спочатку жовте, пізніше – світло-помаранчеве.

Личинка. Гусениця завдовжки 30-35 мм, спинний бік червоно-бурий, уздовж спини подвійна чорна лінія, нижній бік жовтий з двома лініями, голова жовто- або червоно-бура.

Лялечка розміром до 15 мм, темно-бура, блискуча, з V-подібним відростком на кінці тіла.

Гусениці відроджуються у квітні та розпочинають харчуватися. Живуть розрізнено. Гусениці розвиваються з початку квітня до середини червня, проходять 5 віків за 30-35 діб розвитку. Завершивши живлення, гусениці залишають кормове дерево, переходять у поверхневий шар ґрунту або під лісову підстилку і там заляльковуються. У стадії лялечки залишаються впродовж 3-4 місяців.

Вихід метеликів відбувається у вересні-жовтні. Метелики-самці літають у вечірній та нічний час. Вдень самці ховаються в опалому листі. Безкрилі самки підіймаються на стовбури і гілки дерев, де після запліднення відкладають яйця. Самка відкладає яйця в тріщини кори, розвилки гілок, лусочки бруньок. Плодючість – 200-300 яєць. Відкладені яйця залишаються до весни.