П’ядун сливовий

  • Українська назва: П’ядун сливовий
  • Російська назва: Пяденица сливовая
  • Латинська назва: Angerona prunaria L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

п’ядуна сливового (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про П’ядун сливовий

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина П’ядуни

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує сливу, аличу, абрикос, вишню, черешню, ягідники. Крім того, пошкоджує листя глоду, ліщини, жостеру і жимолості, зустрічається на вербі, грабі, буку, березі.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – весною гусениці живляться бруньками, які розпускаються, і листям, літом – спочатку скелетують, потім об’їдають листя.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – гусениці третього-четвертого віків між обплетеним павутиною листям.

Заходи з захисту П’ядун сливовий

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах. Розпушування ґрунту в останній декаді травня, під час заляльковування гусениць.

2. Хімічні, біологічні. При чисельності, яка перевищує 4-5 гусениць на 1 м гілки, – обробка дерев інсектицидами або біопрепаратами.

Морфологія П’ядун сливовий

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширений в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 40-50 мм; забарвлення крил самки світло-вохряне, самця – яскраво-оранжеве; малюнок крил представлений численними темно-бурими поперечними рисочками, бахрома світло-оранжева або жовта.

Яйце довжиною 0,77-0,85 мм, шириною 0,51-0,56 мм, приплюснуто-овальне, світло-жовте.

Личинка. Гусениця завдовжки 40-60 мм, бурувато-сіра з вохристо-коричневими смугами; на восьмому сегменті гострі бугри, на інших сегментах бугри дрібні.

Лялечка розміром 17,2-18,5 мм, темно-бура, на кінці червонувата, покриви значно склеротизовані.

В останній декаді квітня гусениці відновлюють живлення. В останній декаді травня гусениці заляльковуються в павутинному коконі між листям на поверхні ґрунту. Через 10-15 діб (середина червня) вилітають метелики. Вдень вони сидять серед опалого листя або в кроні дерева з нижнього боку листків. Активні в сутінках і вночі. Літ метеликів розтягнутий і триває з червня по серпень.

Після спарювання самка відкладає яйця невеликими групами на нижній бік листка. Плодючість – 250 яєць. Відроджені через 10-12 діб гусениці розпочинають харчуватися і, досягши третього-четвертого віків, залишаються на зимівлю до весни наступного року.