Пильщик-ткач кістянкоплідний

  • Українська назва: Пильщик-ткач кістянкоплідний
  • Російська назва: Пилильщик-ткач костянкоплодный (вишневый общественный пилильщик)
  • Латинська назва: Neurotoma nemoralis L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Квітень - Червень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

пильщика-ткача кістянкоплідного (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Пильщик-ткач кістянкоплідний

Класифікація шкідникаряд Перетинчастокрилі

родина Пильщики ткачі

Види, які пошкоджуються – пошкоджує вишню, черешню, черемху, сливу, терен, абрикос і персик.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – скелетування листя. Личинки об'їдають листя з країв або вигризають в них отвори.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки-еонімфи в ґрунтових коконах на глибині 20-25 см.

Заходи з захисту Пильщик-ткач кістянкоплідний

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Обробка ґрунту в садах, особливо зяблева, призводить до значного скорочення зимуючої стадії шкідника. Обрізка і знищення гілок з гніздами шкідника сприяють зниженню його чисельності.

2. Хімічні. Обробка дерев інсектицидами у період відродження личинок, в кінці травня – на початку червня.

Морфологія Пильщик-ткач кістянкоплідний

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго розміром 7-10 мм, чорного кольору, з білими плямами на голові і на боках черевця. Крила суцільно прозорі. Вусики чорні 20-21-ти членикові, у самки довжиною, рівній черевця, у самця – грудей і черевця разом узятих. Ноги жовті з більш-менш зачорненою основою.

Яйце подовжено-овальне, жовтувато-біле.

Личинка розміром до 15 мм, темно-зелена, з темною смугою на спинному боці і чорною головою.

Лялечка жовтувато-біла, вільна.

Заляльковуються личинки-еонімфи навесні. Виліт імаго відбувається в квітні, в період розпускання листкових бруньок вишні. Літ триває протягом двох місяців. Самки відкладають до 70 яєць на нижню сторону листя, розташовуючи їх ланцюжком або купками.

В кінці травня – на початку червня личинки, які відродилися, скріплюють павутинкою молоді листочки і скелетують їх. Личинки тримаються спочатку групами, а потім, розповзаючись, живуть окремо, але будують загальне павутинне гніздо, засмічене залишками листя і екскрементами.

Личинки живляться протягом місяця, потім залишають крони дерев і йдуть на зимівлю. Зазвичай це відбувається в кінці червня – на початку липня. При посусі частина еонімф не заляльковується і залишається на повторну зимівлю.