Пильщик (трач) яблуневий плодовий

Види, які пошкоджуються – монофаг, харчується на яблунях, однак імаго шкідника, після виходу з кокона харчуються пилком і нектаром груші та сливи.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – личинка 1-го віку прогризає «міну» (хід) під шкіркою квітколожа у напрямку від чашечки навскоси до плодоніжки. Через три дні проходить перша линька, і личинка залишає міну і переходить у наступний плід. У ньому вона виїдає прямий хід до насінної камери і ушкоджує насіння. Личинка старшого віку живиться насінням, повністю знищує всю насіннєву камеру і переходить у наступний плід.

Одна личинка може пошкодити від трьох до шести плодів залежно від їх розміру. Плоди з непошкодженими насіннєвими камерами залишаються на гілках, а пошкодження зарубцьовуються і розростаються разом з плодом у вигляді рубця з окорковілої тканини.

Пошкодження плодів личинками пильщика старших віків відрізняються від пошкоджень яблуневої плодожерки тим, що вхідні отвори залишаються відкритими і з них витікає іржава рідина. Потривожена личинка пильщика має неприємний «клопиний» запах. У роки масового розмноження яблуневого плодового пильщика спостерігається значне зниження врожаю або його втрата при слабкому цвітінні яблуні.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки в коконах у ґрунті, на глибині 5-10 см, рідше на глибині 15-20 см.

Заходи захисту від шкідника:

1 Агротехнічні. Перед завершенням живлення личинок – культивація з метою розпушування шару ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах на глибину 9-11 см з тим, щоб основна маса шкідника зосередилась на цій глибині. Наступне розпушування ґрунту із захоплюванням цього шару призводить до значної загибелі шкідника.

2. Хімічні. Економічний поріг шкодочинності: відокремлення бутонів – 10 імаго на 10 гілок (одне дерево); цвітіння – 3-5 яєць на 100 квіток; після обсипання пелюсток – три личинки на 100 плодів. Найефективніше обприскування інсектицидами під час масового льоту пильщика – у період розпушування бутонів яблуні літніх сортів.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно, особливо численний у Лісостепу та Поліссі.

Імаго завдовжки 6-7 мм; зверху темно-бурого, знизу жовтого кольору; черевце зверху чорне, знизу рудувато-жовте, ноги жовті; вусики 9-ти членикові, короткі; дві пари прозорих крил з темними жилками.

Яйце розміром 0,7 мм, овальне, білувато-склисте.

Личинка завдовжки 12-13 мм, жовтувато-біла, зморшкувата, блискуча, з червоно-бурою головою; черевних ніг – сім пар.

Лялечка розміром 7-8 мм, біла, в щільному овальному сірому коконі.

Заляльковування починається, коли ґрунт на глибині 10 см прогрівається до +12°С. Розвиток лялечки триває 12-16 діб. Початок льоту збігається в часі з фенофазою «розпушування бутонів» літніх сортів яблуні. Пильщики активні в сонячну й тиху погоду за температури понад +16°С. Самки відкладають яйця по одному в надрізи – «кишеньки» в тканині чашолистків і квітколожа, як правило, у продуктивні квітки, відрізняючи їх від «пустоцвіту». Плодючість – 50-80 яєць. Через 7-14 діб відроджуються личинки, які прогризають під шкірочкою хід-«міну» в напрямку від чашечки до плодоніжки. Через 2-3 доби після першого линяння личинки переходять в інший плід і роблять у ньому звивистий хід під шкірочкою. В 3-6 плодах личинка прогризає прямий хід до насінної камери і живиться насінням. Розвиток личинки триває 18-23 доби.

В останньому віці личинка виїдає все насіння і руйнує насінну камеру, яка заповнюється бурою червоточиною. Через 30-40 діб після закінчення цвітіння ранніх сортів яблуні личинки переходять у ґрунт на глибину розпушеного шару для заляльковування. Генерація однорічна. До 15% шкідника діапаузує в ґрунті й зимує двічі, а 3-5% – тричі, становлячи популяційний резерв виду.