Пильщик вишневий слизистий

При сильному пошкодженні слизовим пилильщиком урожай різко знижується і вишня погано плодоносить на наступний рік. Пошкоджені дерева мають вигляд обгорілих. Так, листя буріють і від них залишаються лише жилки і нижня шкірка. Личинки пильщика живляться м'якими тканинами листової пластинки, часто об'їдають її повністю за винятком жилки, і тим самим завдають серйозної шкоди рослинам. Пошкоджене дерево погано плодоносить і передчасно скидає листя.

Доросла особина блискучо-чорного кольору, з прозорими крилами

Личинки пильщика зимують в поверхневому шарі грунту під деревами. Приблизно в кінці травня личинки заляльковуються, а через 10 днів відбувається вихід дорослих комах. 

Зазвичай через 3 дня жіноча особина відкладає на нижній стороні листа близько 70 овальних зеленувато-прозорих яєць - по одному на кожен лист. 

При цьому на верхній стороні листа видніється коричневий горбок. Однак найчастіше на одному і тому ж аркуші можна зустріти і близько 20 яєць, це говорить про те, що їх відклали різні самки.

Приблизно через 1-2 тижні з яєць виходять личинки (до 11 мм в довжину) зелено-жовтого забарвлення, з темною головою і 10 парами ніг. 

Незабаром вони перебираються на верхню сторону листа, покриваються там темними слизовими виділеннями, що не дозволяють вредителю висохнути, і стають схожими на маленьких п'явок або слимаків. 

На останній стадії розвитку личинки набувають жовте забарвлення і падають в грунт, зариваючись на глибину до 10 см; там деякі з них обертаються в лялечку, інші - впадають в діапаузу до весни, а в особливо посушливі роки (коли середня денна температура в липні становить 27-30 ° С) можуть залишатися в землі і до трьох років. Лялечка має біле забарвлення і розташовується в овальному земляному коконі. У серпні з'являється друге покоління вишневого слизового пильщика, причому воно більш численне і шкідливо. Аж до кінця вересня листя плодових культур безжально з'їдаються шкідником. У південних місцевостях іноді з'являється і третє покоління пильщика, проте в прохолодних районах личинки навіть другої генерації не встигають розвинутися повністю і восени гинуть.

Види, які пошкоджуються – пошкоджує вишню, черешню, глід, грушу, меншою мірою сливу, терен, айву, горобину, яблуню, кизильник, іргу.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – личинки молодших віків вигризають м’якуш листка невеликими плямами, старших – скелетують листя, залишаючи лише сітку жилок. Більш значної шкоди завдає друге покоління шкідника.

Кількість поколінь – у Поліссі та північній зоні Лісостепу розвивається в одному поколінні, у південному Лісостепу й Степу – у двох.

Зимуюча стадія – личинки-еонімфи в земляному коконі у ґрунті на глибині 6-15 см.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. 

• Осіння оранка і весняне розпушування ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах.
• Розпушування ґрунту в період масового переходу личинок на заляльковування.
• Ретельне перекопування грунту під деревами рано навесні, в липні і восени.
• Збір і спалювання рослинних залишків.

2. Біологічні або хімічні. При заселенні шкідником понад 10-15 % листя – обробка біопрепаратами або інсектицидами.

Обприскування дерев при появі личинок (ложногусениць) на початку пошкодження листя (кінець травня-початок червня) препаратом Актелліка 500 к.е. з нормою витрати 0,6-1,0 л / га. При численності другого покоління обприскування повторюють цим же препаратом, але припиняють за 20 днів до збору врожаю. Якщо немає можливості вкластися в цей регламент, то обробку можна проводити відразу після збору.

 У період відродження личинок (липень - початок серпня) обприскування дерев  Фуфанон.

У невеликих садах також рекомендується випускати трихограму в період кладки яєць пильщика.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Самка завдовжки 5-6 мм, самець – 4-5 мм, тіло чорне, блискуче; ноги чорні, лише посередині буруваті; крила прозорі, з дещо затемненою серединною перев’яззю.

Яйце розміром 0,6 мм, видовжено-овальне, блідо-зелене.

Личинка довжиною 9-11 мм, зеленувато-жовта, голова маленька, бура або чорна; передня частина тіла (грудні сегменти) значно розширена; ніг – 10 пар; личинка вкрита чорним блискучим слизом і тільки в останньому віці втрачає його і стає яскраво-жовтою.

Ембріональний розвиток триває 7-13 діб. Масове відродження личинок буває найчастіше у другій половині червня – на початку липня. Личинки переповзають на верхній бік листка і вкриваються слизом, який захищає їх від висихання. Через 15-20 діб, пройшовши 6-7 віків, личинки завершують розвиток і переходять у ґрунт для заляльковування.

Літ і відкладання яєць другого покоління відбувається в другій половині серпня. Розвиток личинок другої генерації часто триває до кінця вересня – початку жовтня.

Лялечка завдовжки 6 мм, жовтувато-біла, в щільному овальному земляному коконі.

У Лісостепу личинки-еонімфи заляльковуються наприкінці травня – на початку червня, у південній смузі – в першій половині травня. Значна частина личинок (іноді до 50 %) залишається в стані діапаузи на повторну зимівлю.

Через 7-10 діб після початку заляльковування спостерігається масовий вихід імаго з ґрунту. На другу-третю добу після вильоту самки відкладають яйця, розміщуючи їх по одному в зроблені яйцекладом надрізи в м’якуші листка з нижнього боку. Яйце добре помітне у вигляді коричневого горбка. При масовому розмноженні шкідника на одному листку налічується 10-30 яєць, відкладених різними самками. Розмножується найчастіше партеногенетично. За 7-8 діб життя самка відкладає 50-75 яєць.