Плодожерка яблунева

  • Українська назва: Плодожерка яблунева
  • Російська назва: Плодожорка яблонная
  • Латинська назва: Cydia pomonella L. (Carpocapsa pomonella L.)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Липень

Де спостерігаються симптоми:
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

плодожерки яблуневої (кількість поколінь – 2)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

0

+

0

+

0

+

0

+

0

+

0

+

0

 

0

+

0

+

 

 

+

0

+

 

 

+

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Плодожерка яблунева

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Листовійки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, грушу, персик, абрикос, сливу, особлива форма розвивається на волоському горісі.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці вгризаються в плоди, закриваючи вхідні отвори пробкою з недогризків. У тканині плода вони проробляють хід до насінної камери, де харчуються насінням. За період життя гусениця пошкоджує від 2-х до 3-х плодів, які передчасно жовтіють і осипаються. Втрати плодів яблуні досягають 60-70 %. Ця шкода посилюється ще й тим, що більша частина пошкодженого урожаю (до 65 %) буває з периферійної частини крони, яка дає, як відомо, найбільш якісні плоди.

Кількість поколінь – 2.

Зимуюча стадія – гусениці, які завершили живлення, у павутинних коконах під відсталою корою, щілинах підпор, у пакувальній тарі, сортувальних приміщеннях, плодосховищах, муміфікованих плодах, рослинних рештках та інших місцях. У молодих садах з гладенькою корою на деревах значне число гусениць зимує у верхньому (до 3 см) шарі ґрунту, переважно біля кореневої шийки.

Умови, які не сприяють розвитку шкідника – значна загибель гусениць відбувається в холодні й малосніжні зими, коли температура повітря знижується до –25…–30°С з експозицією понад 5 діб. Чисельність і шкодочинність яблуневої плодожерки першого покоління зменшується, коли впродовж 10-15 діб під час масового льоту метеликів середньодобова температура повітря встановлюється нижче порогової (+10°С). На сході України подібне явище спостерігається кожний 7-9-й рік.

Заходи з захисту Плодожерка яблунева

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Після закінчення збирання плодів – збирання і знищення залишків пакувального матеріалу; очищення відмерлої кори зі штамбів і сучків на старих деревах; осіння оранка міжрядь і обробіток ґрунту в пристовбурних кругах; дезінсекція тари, сходів плодосховищ.

2. Біотехнічні. Замість інсектицидів можна застосовувати інгібітори синтезу хітину. Задовільних результатів досягають розвішуванням на деревах спеціальних випарників феромонів (поліетиленові й гумові трубки, кільця, шнури, паперові стрічки з витратою 20-100 г/га феромону) з метою дезорієнтації самців.

3. Хімічні. Залежно від чисельності шкідника проводять одне або два обприскування інсектицидами проти кожного покоління. Першу обробку здійснюють на початку відродження гусениць. Є кілька способів визначення цього строку: при досягненні суми ефективних температур 230°С при порозі розвитку +10°С; для першого покоління – вилов на початку утворення зав’язі за 5 діб 3-5 метеликів-самців на феромонну пастку; для другого покоління – вилов у період росту і дозрівання плодів за 7 днів 2-3 метеликів-самців на феромонну пастку.

Морфологія Плодожерка яблунева

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 18-22 мм, передні крила бурувато-сірі з фіолетовим полиском, з численними поперечними хвилястими лініями; на кінцях крил по темно-бурій овальній плямі з трьома вигнутими бронзовими скибочками; задні крила бурувато-сірі; в спокійному стані крила складаються у вигляді даху.

Яйце розміром 0,9-1 мм, округле, плескате, молочно-біле, напівпрозоре; на зеленому фоні листка або плода здається зеленуватим.

Личинка. Гусениця завдовжки 17-20 мм, зверху тілесно-рожева, з боків і знизу світло-жовта, голова й передньогрудний щит буро-коричневі, анальний щит вохряно-жовтий; черевні ноги з одноярусним віночком із 25-35 кігтиків, анальні – з 15-25 кігтиками; по тілу розкидані сірі бляшки, які мають по одному волоску.

Лялечка завдовжки 8-12 мм, світло-коричнева з золотистим відтінком; кінець черевця має форму заокругленого конуса з вісьмома гачкоподібними щетинками.

Заляльковування гусениць популяції триває 35-40 діб. Ця розтягнутість характерна і для наступних стадій розвитку. Навесні на розвиток лялечки потрібно 14-20, улітку – 12-16 діб. Початок льоту відбувається при досягненні суми ефективних температур 100-130°С і часто збігається із закінченням цвітіння яблуні. Інтенсивний літ метеликів відбувається від 19 до 24 години в тиху суху погоду за температури не нижче +15°С. Метелики живляться краплинною вологою. Статеве дозрівання самок триває 2-3 доби, після чого вони починають виділяти феромони, які приваблюють самців. Через 2-3 доби після спарювання починається відкладання яєць. Яйця самки відкладають по одному на листя й плоди. Як було встановлено, до 62-68% яєць яблунева плодожерка відкладає на периферійній частині крони дерев.

Плодючість – 60-120 яєць. Ембріональний розвиток першої генерації триває 9-12, другої – 7-9 діб. Відродження гусениць починається при досягненні суми ефективних температур 230°С з відхиленням в окремі роки від 190 до 280°С. Гусениці деякий час тримаються на поверхні плода, потім вгризаються в м’якуш, заплітаючи вхідний отвір павутиною і недогризками. Живлячись під шкірочкою плода 2-3 доби, гусениця вигризає невелику камеру, в якій вперше линяє. Після цього прогризає звивистий хід, в якому линяє вдруге. Третє линяння відбувається в насінній камері, плоду.

Живлення триває на півдні 21-23 доби, у Лісостепу – 25-30 діб, на півночі ареалу – до 40 діб. У п’ятому віці залишає плід і заляльковується. У Поліссі й Передкарпатті більша частина гусениць впадає в діапаузу до весни і тільки 10-15 % особин заляльковується і дає друге покоління. В Лісостепу і Закарпатті в друге покоління переходить 30-40% гусениць, а в степовій зоні та Криму – 60-80 %. Повний розвиток двох поколінь можливий при забезпеченні температури 1400-1500°С (при порозі +10°С). У всіх регіонах заляльковування припиняється 10-12 серпня, що зумовлено зменшенням тривалості світлового дня до 14-15 год., який відіграє основну роль у регулюванні діапаузи. Як показали розрахунки, проведені в умовах Харківської області, з урахуванням усіх особливостей розвитку і виживання шкідника потомство від однієї пари метеликів при двох поколіннях може пошкодити від 700 до 900 плодів яблуні.