Попелиця червоногалова (сіра) яблунева

  • Українська назва: Попелиця червоногалова (сіра) яблунева
  • Російська назва: Тля красногалловая (серая) яблонная
  • Латинська назва: Dysaphis devecta Walker.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Квітень - Червень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

попелиці червоногалової (сірої) яблуневої (кількість поколінь – 3-4)

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Яйце

Личинка

Імаго

Яйце

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Попелиця червоногалова (сіра) яблунева

Класифікація шкідникаряд Рівнокрилі

родина Афіди

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку в листках з нижнього боку. Внаслідок живлення попелиць краї листків потовщуються, грубішають і скручуються, утворюючи горбкуватий гал червоного, рожевого або жовтого кольору. При масовому розмноженні попелиці пошкоджують плоди, на поверхні яких у місцях уколів утворюються червоні плями, що знижують товарні якості плодів.

Кількість поколінь – 3-4.

Зимуюча стадія – яйця під відсталими лусочками кори стовбурів і скелетних гілок яблуні.

Заходи з захисту Попелиця червоногалова (сіра) яблунева

Заходи захисту від шкідника:

Такі ж як проти попелиці сливової обпиленої (очеретяної).

Морфологія Попелиця червоногалова (сіра) яблунева

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Самка-засновниця розміром 2 мм, широкоовальна, майже куляста; від темно-сірого до темно-зеленого кольору з густим білим припорошенням; голова, 5-ти членикові вусики, ноги, трубочки і хвостик чорні; на спинному боці черевця поперечні темні смуги.

Безкрила партеногенетична самка розміром до 2 мм, оливково- або брудно-жовта, рідше – рожево-сіра; вусики 6-ти членикові. Амфігонна самка – 1,6 мм, видовженоверетеноподібна, безкрила, зеленувато-бура з чорними поперечними смугами на передньогрудях; вкрита білим порошкоподібним нальотом; вусики 5-ти членикові. Самець – 1,5 мм, крилатий, темно-бурий із сірим припорошенням, з чорними поперечними смугами на всіх сегментах черевця.

Яйце спочатку світло-жовте, через 2-3 доби – блискучо-чорне.

Під час розпускання бруньок відроджуються личинки і заселяють молоді листки з нижнього боку.

До початку цвітіння з’являються самки-засновниці, які відроджують 50-70 личинок. Плодючість наступних поколінь знижується до 12-15 личинок.

У червні в колоніях попелиць з’являються статеноски, які дають безкрилих самок і крилатих самців. Після запліднення амфігонна самка відкладає 2-3 яйця, які залишаються до весни.