Попелиця горіхова нижня

Види, які пошкоджуються – монофаг, пошкоджує тільки волоський горіх.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку з листя рослин, що викликає пригнічення росту пагонів, передчасний листопад, зниження якості плодів, підмерзання рослин. На медвяній росі поселяються сажкові гриби.

Кількість поколінь – 8-12.

Зимуюча стадія – яйця близько основи бруньок, на верхівках молодих пагонів.

Заходи захисту від шкідника:

Такі ж як проти попелиці горіхової верхньої.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Самка-засновниця і всі партеногенетичні покоління крилаті. Крилата партеногенетична самка 1,4-1,9 мм завдовжки, блідо-жовтувато-зелена, з червоними очима. Дистальні кінці члеників вусиків і кільце біля вершини стегон чорні. Жилки крил без буроватої тіні. Вусики досягають половини довжини тіла; шпіц шостого членика майже не виражений. На голові два конусоподібних горбка з волосками. Хвостик короткий, бородавковидний, анальна платівка з невеликими лопатями. Амфігонна самка довжиною близько 1,5 мм, жовта, з бурою головою; очі, передньогруди, поперечні смужки із середньогрудей й до IV тергіта черевця чорні. На голові п'ять горбків з одною голівчатою волосинкою на чотирьох з них. З боків тіла до VII тергіта по 1-2, рідше 3 довгих голівчатих волоска; на VII-VIII сегментах по пучку дуже довгих щетинковидних волосків. Хвостик сосочковидний з великим числом волосків. Задні гомілки злегка роздуті, з 25-35 круглими псевдосенсоріями. Самець крилатий, довжиною до 1,3 мм. Голова, очі, зчленування вусиків, верхівки стегон, базальна половина всіх гомілок і лапки ніг чорні. Черевце світле. На передніх крилах кубітальні жилки з бурою тінню. Личинка першого віку з 3-ри члениковими вусиками, жовта. На тімені, вусиках до шести, на боках тіла по два голівчатих волоска на тергіті. Спиноплевральні волоски не виражені. Трубочки пньовидні.

Живе однодомно, з нижньої сторони листків уздовж жилок. Розвиток засновниць з яєць, які перезимували, починається наприкінці квітня – на початку травня. Протягом сезону спостерігаються два піки найбільшої чисельності популяцій: весняний і осінній. Влітку, завдяки діяльності ентомофагів, чисельність виду знижується. Амфігонні покоління розвиваються з вересня до кінця жовтня. Запліднені самки відкладають яйця біля основи бруньок на кінцях молодих пагонів.