Попелиця в'язово-грушева

  • Українська назва: Попелиця в'язово-грушева
  • Російська назва: Тля вязово-грушевая
  • Латинська назва: Eriosoma lanuginosum Hart.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Квітень - Жовтень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На коренях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

попелиці в'язово-грушевої (кількість поколінь – 5)

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Яйце

Личинка

Імаго

Яйце

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

 

+

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Попелиця в'язово-грушева

Класифікація шкідникаряд Рівнокрилі

родина Афіди

Види, які пошкоджуються – пошкоджує грушу, айву, яблуню і в'яз. Первинний господар – в'яз, вторинний – груша, рідше айва або яблуня.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку з листя, молодих пагонів та коренів. На в'язі пошкоджує листкову пластинку з утворенням великих галлів, на груші, айві, яблуні – пошкоджує тонкі коріння, рідше пагони. В результаті життєдіяльності комахи послаблюються молоді дерева груші. Шкідник завдає значної шкоди молодим грушевим садам і посадковому матеріалу в плодових розсадниках.

Кількість поколінь – 5.

Зимуюча стадія – яйця на в'язі в тріщинах кори штамбів і гілок. Частина попелиць може залишатися зимувати на коренях груші.

Заходи з захисту Попелиця в'язово-грушева

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Розпушування ґрунту в розплідниках. Ретельне обстеження посадкового матеріалу. Просторова ізоляція плодових розплідників від насаджень в'яза.

2. Біологічні. 1). Обприскування біологічними інсектицидами; 2). Використання наїзника афелінуса – паразита, що винищує попелицю. Для цього восени заготовляють гілки із загиблими попелицями, зараженими афелінусом, і зберігають їх в сараї до весни. Під час цвітіння гілки розвішують в кронах заражених попелицями дерев.

3. Хімічні. Своєчасне обприскування крон і штамбів дерев інсектицидами.

Морфологія Попелиця в'язово-грушева

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні завдає значної шкоди молодим грушевим садам і розсадникам в Криму, Одеській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській областях.

Імаго. Самка-засновниця має довжину тіла 2,5 мм. Форма широко-еліпсоїдна. Колір покривів темно-бурий. Тіло вкрите довгим білим пушком. Очі трьохфасеточні (складаються з трьох фасеток). Вусики складаються з п'яти члеників. Шпіц короткий. Хоботок доходить до середніх тазиків. Трубочки відсутні. Залозисті групи розвинені на боках тіла. Дрібні залозисті групи присутні на голові.

Безкрила партеногенетична самка другого покоління має довжину тіла 2,5 мм. Відрізняється від засновниці наявністю більш довгих вусиків, що складаються з шести члеників і поровидних трубочок.

Крилаті партеногенетичні самки мають довжину тіла до 2,5 мм. Колір покривів темно-бурий. Передньогруди, голова і смужка на средньогрудях чорного кольору. Задня частина покрита довгим пушком. Очі багатофасеточні. Вусики складаються з шести члеників. Їх довжина трохи коротша половини довжини тіла особини. Трубочки у вигляді пор.

Безкрилі партеногенетичні самки на груші мають довжину тіла – до 1,3 мм. Колір білувато-жовтий або янтарно-жовтий. Тіло вкрите білим пушком. Третій членик вусика коротший четвертого і п'ятого разом. Вусики складаються з п'яти члеників.

Самка-статеноска крилата. Довжина тіла – 2,3-2,8 мм. Форма подовжено-еліпсоїдна. Середньогруди і голова чорні. На передньогрудях видно поперечну смугу також чорного кольору. Передньогруди і черевце оливково-жовті. Тіло статеноски покриває довгий білий пушок.

Яйце чорне, блискуче, подовжено-овальної форми.

Личинки засновниці відроджуються навесні разом з появою перших листочків в'яза. Вони темно-коричневі, практично чорні. Смокчуть соки з молодого листя і викликають утворення на листковій пластинці великих, до 6-7 сантиметрів в діаметрі, галів мішковидно-закритої форми. Листя зморщується і скручуються спіраллю (молодий гал). Згодом лист перетворюється в блідо-зелений закритий гал, покритий м'якими білими волосками.

Усередині цього утворення засновниця відроджує від 180 до 300 і більше личинок.

Личинки всередині гала перетворюються переважно в крилатих партеногенетичних самок. У другій половині червня вони залишають гали, які розкриваються і мігрують на грушу і айву. У вторинного господаря попелиця заселяє тонкі коріння, рідше пагони.

Протягом літа на груші може розвиватися кілька поколінь переселенців – безкрилих партеногенетичних самок. Останнє покоління зимує.

Після зимівлі в першій половині літа розвиток попелиці уповільнений. Тільки в другій половині літа розмноження стає більш інтенсивним.

Самки-статеноски крилаті з’являються у вересні на коренях груші, коли чисельність особин стає можливо максимальною. Статеноски перелітають на первинного господаря – в'яз.

Нормальні самки (амфігонні) відроджуються статеносками на в'язі. Зазвичай по 7-8 штук у однієї особини. Линяють 2-3 рази. Період спарювання відбувається на в'язі. Самка відкладає одне зимуюче яйце, поміщаючи його в щілину кори стовбура або гілки.