- Українська назва: Попелиця вишнева
- Російська назва: Тля вишнёвая
- Латинська назва: Myzus cerasi Fabr.
- Ряд: Рівнокрилі
- Родина: Афіди
- Пік активності: Травень - Жовтень
Фенологічний календар розвитку
попелиці вишневої (кількість поколінь – 10-14)
|
Фаза розвитку |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
Яйце Личинка Імаго Яйце |
● |
● |
● ‒ |
● ‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + |
‒ + ● |
+ ● |
● |
Види, які пошкоджуються – пошкоджує вишню і черешню.
Шкодочинна стадія – личинка, імаго.
Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку з листя, молодих пагонів та плодів. Попелиця заселяє листя з нижнього боку. Пошкоджене листя зморщується по спіралі або у поперечному напрямі, чорніє і засихає, набуваючи вигляду обпаленого. Часто попелиця переходить на плоди, забруднюючи їх екскрементами і линяльними шкурками, різко знижуючи товарну якість урожаю. В розсадниках і молодих садах спричинює викривлення і пухкість пагонів, що призводить до їх підмерзання.
Кількість поколінь – 10-14.
Зимуюча стадія – яйця по одному між бруньками або у їх основи.
Умови, які не сприяють розвитку шкідника – наприкінці липня і в серпні спостерігається значна смертність личинок і самок від високої температури і низької відносної вологості повітря, а також унаслідок погіршення умов живлення, загрубіння листя.
Заходи захисту від шкідника:
1. Агротехнічні. Вирізання прикореневої порості й жирових пагонів, які особливо інтенсивно заселяються попелицями.
2. Хімічні. При чисельності понад 10-20 яєць на 10 см пагонів необхідно в осередках розмноження шкідника рано навесні, до розпускання бруньок, за температури не нижче +4°С провести обприскування-промивання дерев овіцидами.
Якщо щільність заселення попелицею перевищує 5 колоній на 100 листків, необхідна обробка інсектицидами.
Регульованим співвідношенням попелиць і афідофагів є один афідофаг на 30 личинок шкідника. За такого співвідношення застосування афіцидів недоцільне.
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
Трапляється в Україні повсюдно.
Імаго. Самка-засновниця і безкрила партеногенетична самка 2-2,4 мм завдовжки, широкогрушеподібної форми, блискучо-чорні зверху і коричневі знизу; трубочки чорні, вусики самки-засновниці 5, безкрилої партеногенетичної самки – 6-ти членикові. Крилата партеногенетична самка розміром 2,4 мм, блискучо-чорна, вусики 6-ти членикові. Амфігонна самка – 1,6 мм, овальної форми, безкрила, вусики 6-ти членикові. Самець – 1,7 мм, блискучо-чорний, крилатий, вусики 6-ти членикові.
Яйце блискучого-чорного кольору, подовжено-овальної форми.
Відродження личинок відбувається у квітні під час набухання плодових бруньок ранніх сортів черешні. Через 12-15 діб, на початку цвітіння черешні, утворюються самки-засновниці, які за 40-50 діб життя відроджують 100-115 личинок.
Від однієї колонії засновниці утворюється 10-18 колоній на верхівках пагонів. Впродовж весняно-літнього періоду розвивається 9-12 поколінь безкрилих партеногенетичних самок. У кожному поколінні, починаючи з третього, поряд з безкрилими партеногенетичними самками з’являються крилаті мігранти, які переселяються на вторинну рослину – підмаренник, де дають початок партеногенетичному поколінню. В цьому випадку впродовж сезону відбувається паралельний розвиток попелиці як на плодових деревах, так і на підмареннику.
У вересні-жовтні в колоніях переселенців утворюються крилаті і безкрилі статеноски. Крилаті статеноски перелітають на черешню або вишню і відроджують 8-10 личинок, які через 10-15 діб стають статевозрілими амфігонними самками. Безкрилі статеноски відроджують на підмареннику личинок, які стають окриленими самцями. Самці перелітають до самок, спарюються і самка відкладає 3-4 яйця, які залишаються до весни.