Попелиця вишнева

Види, які пошкоджуються – пошкоджує вишню і черешню.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку з листя, молодих пагонів та плодів. Попелиця заселяє листя з нижнього боку. Пошкоджене листя зморщується по спіралі або у поперечному напрямі, чорніє і засихає, набуваючи вигляду обпаленого. Часто попелиця переходить на плоди, забруднюючи їх екскрементами і линяльними шкурками, різко знижуючи товарну якість урожаю. В розсадниках і молодих садах спричинює викривлення і пухкість пагонів, що призводить до їх підмерзання.

Кількість поколінь – 10-14.

Зимуюча стадія – яйця по одному між бруньками або у їх основи.

Умови, які не сприяють розвитку шкідника – наприкінці липня і в серпні спостерігається значна смертність личинок і самок від високої температури і низької відносної вологості повітря, а також унаслідок погіршення умов живлення, загрубіння листя.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Вирізання прикореневої порості й жирових пагонів, які особливо інтенсивно заселяються попелицями.

2. Хімічні. При чисельності понад 10-20 яєць на 10 см пагонів необхідно в осередках розмноження шкідника рано навесні, до розпускання бруньок, за температури не нижче +4°С провести обприскування-промивання дерев овіцидами.

Якщо щільність заселення попелицею перевищує 5 колоній на 100 листків, необхідна обробка інсектицидами.

Регульованим співвідношенням попелиць і афідофагів є один афідофаг на 30 личинок шкідника. За такого співвідношення застосування афіцидів недоцільне.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Самка-засновниця і безкрила партеногенетична самка 2-2,4 мм завдовжки, широкогрушеподібної форми, блискучо-чорні зверху і коричневі знизу; трубочки чорні, вусики самки-засновниці 5, безкрилої партеногенетичної самки – 6-ти членикові. Крилата партеногенетична самка розміром 2,4 мм, блискучо-чорна, вусики 6-ти членикові. Амфігонна самка – 1,6 мм, овальної форми, безкрила, вусики 6-ти членикові. Самець – 1,7 мм, блискучо-чорний, крилатий, вусики 6-ти членикові.

Яйце блискучого-чорного кольору, подовжено-овальної форми.

Відродження личинок відбувається у квітні під час набухання плодових бруньок ранніх сортів черешні. Через 12-15 діб, на початку цвітіння черешні, утворюються самки-засновниці, які за 40-50 діб життя відроджують 100-115 личинок.

Від однієї колонії засновниці утворюється 10-18 колоній на верхівках пагонів. Впродовж весняно-літнього періоду розвивається 9-12 поколінь безкрилих партеногенетичних самок. У кожному поколінні, починаючи з третього, поряд з безкрилими партеногенетичними самками з’являються крилаті мігранти, які переселяються на вторинну рослину – підмаренник, де дають початок партеногенетичному поколінню. В цьому випадку впродовж сезону відбувається паралельний розвиток попелиці як на плодових деревах, так і на підмареннику.

У вересні-жовтні в колоніях переселенців утворюються крилаті і безкрилі статеноски. Крилаті статеноски перелітають на черешню або вишню і відроджують 8-10 личинок, які через 10-15 діб стають статевозрілими амфігонними самками. Безкрилі статеноски відроджують на підмареннику личинок, які стають окриленими самцями. Самці перелітають до самок, спарюються і самка відкладає 3-4 яйця, які залишаються до весни.