Щитівка яблунева комоподібна

  • Українська назва: Щитівка яблунева комоподібна
  • Російська назва: Щитовка яблонная запятовидная
  • Латинська назва: Lepidosaphes ulmi L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Липень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

щитівки яблуневої комоподібної (кількість поколінь – 1)

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Яйце

Личинка

Імаго

Яйце

● ‒

 

 

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Щитівка яблунева комоподібна

Класифікація шкідникаряд Рівнокрилі

родина Щитівки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, грушу, сливу, персик, інші деревні породи і чагарники. З плодових дерев найбільш часто і масово заселяє яблуню.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – личинки та імаго-самки висмоктують сік із стовбурів, гілок, листків і плодів. У разі масового розмноження щитками бувають вкриті значні ділянки кори. Висмоктування соків призводить до ослаблення дерев, передчасного обпадання листя, засихання гілок, зниження урожаю плодів та погіршення його якості.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – яйця під щитками самок на корі стовбурів і гілок.

Умови, які не сприяють розвитку шкідника – яйця не стійкі до морозів і гинуть за температури –32…–35°С.

Заходи з захисту Щитівка яблунева комоподібна

Заходи захисту від шкідника:

Хімічні. За наявності більше п’яти щитків на 10 см гілок або під час вегетації п’яти личинок на 1 см товстих гілок – обприскування дерев в осередках шкідника інсектицидами через 2-4 доби після закінчення цвітіння яблуні. Точніше строк обробки установлюють визначенням початку виходу личинок з-під щитків.

Морфологія Щитівка яблунева комоподібна

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Самка розміром 1,1-1,5 мм, прозоро-біла з жовтуватим полиском, без ніг, вусиків і очей, щиток коричневий, розширюється до заднього кінця, довгастий, вигнутий у вигляді коми; до складу щитка входять дві личинкові шкурки, які виступають за контур головного кінця щитка; довжина щитка – 3-3,5 мм. Самець розміром 0,5 мм, червонувато-сірий, зі струнким довгастим тілом; має одну пару крил, три пари ніг і 10-ти членикові вусики; на кінці черевця довгий щетинкоподібний відросток; щиток самця – 1,5-2 мм, за формою і кольором подібний до щитка самки.

Яйце 0,3 мм, видовженоовальне, біле, блискуче.

Личинка («бродяжка») розміром 0,3 мм, плоска, овальна, з трьома парами ніг, 6-ти члениковими вусиками і червоними очима, блідо-жовта, з парою щетинок на кінці черевця.

Відродження і вихід личинок розпочинається наприкінці квітня – на початку травня за температури понад +8°С і триває 8-14 діб. Личинки розповзаються по дереву і через 2-3 доби присмоктуються до кори стовбурів і гілок, рідше – до листя та зав’язі. Відразу ж покриваються білими воскоподібними нитками, що переплітаються між собою. Через 15-20 діб личинки першого віку линяють, при цьому втрачають очі, вусики і ноги. Щиток складається із секреторних виділень і шкірок після линяння.

Через 25-30 діб після другого линяння личинки перетворюються на самок. Упродовж 20-30 діб самки продовжують живитися, розмір їхнього тіла і щитка збільшується у 2-2,5 рази. Тіло самки займає весь простір під щитком. Досягнувши статевої зрілості, самки впродовж серпня-вересня відкладають 70-100 яєць. У міру відкладання яєць тіло самки стискається і врешті займає лише передню вузьку частину щитка. Завершивши яйцевідкладання, самки відмирають.

У зв’язку з тим, що самці трапляються рідко, більшість самок відкладає незапліднені яйця. Найчастіше шкідник трапляється осередками. У разі масового розмноження щитками бувають вкриті значні ділянки кори.