Совка синьоголівка

  • Українська назва: Совка синьоголівка
  • Російська назва: Совка синеголовка
  • Латинська назва: Diloba coeruleocephala L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Квітень - Жовтень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

совки синьоголівки (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

 

 

 

0

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Совка синьоголівка

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Совки

Види, які уражуються – пошкоджує яблуню, грушу, сливу, абрикос, вишню, черешню, персик, горобину, терен, глід, черемху, мигдаль, дуб, тополю, вербу, ліщину.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці спочатку живляться бруньками, які розпускаються, потім листям, залишаючи лише серединні жилки й черешки, пошкоджують також зав’язі, вигризаючи в них глибокі ямки.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – яйця на корі гілок і стовбурів дерев.

Заходи з захисту Совка синьоголівка

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах у період діапаузи шкідника.

2. Хімічні, біологічні. При чисельності, яка перевищує два яйця на 1 м гілки, – ранньовесняна обробка дерев овіцидами. При 20-25% пошкодженого листя – обробка дерев інсектицидами або біопрепаратами.

Морфологія Совка синьоголівка

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні трапляється повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 30-45 мм; передні крила сірі з фіолетовим відтінком, круглі й ниркоподібні плями зближені і утворюють одну світло-жовту пляму; поперечні лінії темно-коричневі, зубчасті, задні крила світло-сірі, їхній задній куток затемнений.

Яйце розміром до 0,4 мм, округле, сірувато-біле.

Личинка. Гусениця завдовжки 28-34 мм; голова блакитно-біла, спинні й бічні лінії жовті; бородавки, щетинки на тілі й дихальця чорні.

Лялечка завдовжки 17 мм, темно-коричнева з блакитним полиском; кремастер широкий, дволопатевий, на кожній лопаті по чотири загострені щетинки.

Гусениці відроджуються у квітні і спочатку живляться бруньками, які розпускаються, потім листям, залишаючи лише серединні жилки й черешки, пошкоджують також зав’язі, вигризаючи в них глибокі ямки. Живляться впродовж 35-40 діб. Проходять п’ять віків.

У червні, завершивши розвиток, гусениці виготовляють із шовковистих ниток, кусочків кори і листя щільні кокони, в яких заляльковуються. Утворення кокона і заляльковування в ньому гусениць відбувається в щілинах кори, серед сміття пристовбурних кругів, у будівлях та інших укриттях. Лялечки до осені впадають у діапаузу.

Метелики вилітають у вересні-жовтні. Самки відкладають яйця на кору гілок і стовбурів групами від 2-3 до 40 штук, вкриваючи кожну кладку лусочками й волосками зі свого черевця. Відкладені яйця зимують.