Совка жовто-бура рання

  • Українська назва: Совка жовто-бура рання
  • Російська назва: Совка желто-бурая ранняя
  • Латинська назва: Orthosia stabilis Den. et Schilff. (Orthosia cerasi Fabr.)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Квітень - Травень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

совки жовто-бурої ранньої (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

0

0

+

0

+

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

 

 

 

 

0

Загальні відомості та цікаві факти про Совка жовто-бура рання

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Совки

Види, які уражуються – пошкоджує яблуню, грушу, вишню, черешню, сливу, персик, малину, терен, багато видів лісових порід.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці спочатку скелетують, з третього віку – грубо об’їдають листя, залишаючи центральну жилку і черешок, у зав’язях вигризають глибокі ямки. Одна гусениця за час свого розвитку пошкоджує 6-8 листків і 3-4 плоди.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – лялечки в ґрунті в земляній колисочці, на глибині 5-7 см.

Заходи з захисту Совка жовто-бура рання

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Осінній обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах. Культивація і розпушування ґрунту під час масового заляльковування гусениць у літній період.

2. Хімічні. При пошкодженні совкою 20-25% листя – обробка дерев інсектицидами або біопрепаратами.

Морфологія Совка жовто-бура рання

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 32-35 мм; передні крила бурувато-жовті, з поперечною хвилястою білуватою смугою; задні крила жовтувато-сірі зі світлою бахромою.

Яйце розміром 0,4-0,5 мм, кругле, світло-жовте, з червоною плямкою на верхівці.

Личинка. Гусениця 30-40 мм завдовжки, жовтувато-зелена на спині, має по боках жовті поздовжні смуги.

Лялечка завдовжки 15 мм, темно-каштанова.

Метелики вилітають у квітні, в період набрякання бруньок яблуні. Самки відкладають по 40-90 яєць купками на кору пагонів і штамбів. Плодючість – 600-700 яєць. Через 7-10 діб, у фенофазу «відокремлення бутонів», відроджуються гусениці та починають харчуватися.

Наприкінці червня – на початку липня гусениці залишають кормове дерево і переходять у ґрунт, де утворюють земляний кокон, в якому заляльковуються і залишаються до весни.