Трубкокрут багатоїдний (грушевий)

Види, які пошкоджуються – виноград, грушу, рідше – сливу, яблуню, горобину, айву, вишню, малину та деякі інші листяні породи.

Шкодочинна стадія – імаго.

Тип пошкодження – імаго з верхнього боку молодого листя вигризають вузькі смуги, не торкаючись нижньої шкірочки. В міру росту листка плівка цих борозенок розривається і листок набуває безформних обрисів. Після парування самка надгризає черешок листка, внаслідок чого він в’яне і звисає донизу. Після цього жук згортає його в трубку, скручуючи у вигляді спіралі, в якій харчуються личинки.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – статевонезрілі жуки в ґрунті на глибині 5-10 см, невелика частина особин – під рослинними рештками.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Осінній обробіток ґрунту. Культивація й перекопування ґрунту в міжряддях та навколо кущів під час масового заляльковування личинок. Збирання й спалювання згорнутих листкових трубок («сигар») до виходу з них личинок.

2. Хімічні. При чисельності понад 2-3 жуки на один кущ – застосування інсектицидів до утворення «сигар» і відкладання яєць.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні трапляється повсюдно.

Імаго. Жук 6-9 мм завдовжки, золотисто-зелений з темно-синім полиском; надкрила вкриті волосками; у самців по боках передньоспинки є шипи, спрямовані вперед.

Яйце розміром до 1 мм, овальне, спочатку біле, пізніше жовтувате.

Личинка довжиною 6-8 мм, каламутно-біла, без ніг, головний щит коричневий.

Лялечка довжиною 5-7 мм, біла, спинний бік вкритий численними волосками.

Жуки виходять з місць перезимівлі у другій декаді квітня і починають додатково живитися бруньками, що розпускаються, пізніше переходять на молоде листя. Активна життєдіяльність дорослих комах встановлюється при температурному режимі +18…+20°C. Період спарювання починається через 2-3 тижні після виходу жуків із зимівлі.

Між кожним шаром листка (листків) самка відкладає по 1-2 яйця, в середньому 8-9 яєць в одну «сигару». Одна самка згортає 25-30 «сигар». Плодючість – 200-250 яєць. Відкладання яєць триває протягом тижня. По її закінченні жуки відмирають.

Відродившись, залежно від погодних умов і температури повітря, через 8-20 днів личинки впродовж 25-35 діб живляться частиною трубки, що підсихає, а після її падіння на землю – м’якушем, що розкладається.

Завершивши розвиток, личинки переходять у ґрунт і заляльковуються в круглих колисочках на глибині до 3-10 см. Жуки, що утворилися через 10-15 діб, залишаються в ґрунті до весни наступного року.

Окремі жуки виходять з ґрунту і живляться листям з кінця серпня до жовтня. Однак із настанням прохолодної погоди вони ховаються під опале листя та рослинні рештки, де й проводять зиму.