- Українська назва: Трубкокрут ліщиновий
- Російська назва: Трубковёрт лещиновый
- Латинська назва: Apoderus coryli L.
- Ряд: -
- Родина: -
- Пік активності: Травень - Червень
Фенологічний календар розвитку
трубкокрута ліщинового (кількість поколінь – 1)
Фаза розвитку |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
Імаго Яйце Личинка Лялечка Імаго |
+ |
+ |
+ |
+ ●
|
+ ● ‒ |
+ ● ‒ |
+ ● ‒ |
‒ |
‒ |
‒ |
‒ 0 |
‒ 0 |
0 + |
0 + |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Класифікація шкідника – ряд Твердокрилі
родина Трубкокрути
Види, які пошкоджуються – пошкоджує ліщину, вільху, рідше дуб, граб, бук, липу, вербу.
Шкодочинна стадія – імаго.
Тип пошкодження – імаго з верхнього боку молодого листя підгризає листкову пластинку. Самка надгризає центральну жилку листка, після цього жук згортає листок в трубку, в якій харчуються личинки.
Кількість поколінь – 1.
Зимуюча стадія – імаго під рослинними рештками.
Заходи захисту від шкідника:
Такі ж як проти трубкокрута багатоїдного (грушевого).
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
В Україні поширений на Поліссі, в Лісостепу, Криму та в Карпатах.
Імаго. Жук завдовжки 6-8 мм, чорний, надкрила, основа передньоспинки та надкрил червоні; надкрила з грубими крапковими борозенками. Голова за очима видовжена, широка біля основи з глибокою перетяжкою, закруглена, позаду; між третім та п'ятим проміжком надкрил є одна-дві укорочені борозенки. Пришовна борозенка за щитком відхиляється у бік, тому за щитком є укорочена борозенка. Гомілки на внутрішньому боці виразно зазубрені.
Яйце жовтого або помаранчевого кольору.
Личинка жовтого або помаранчевого кольору, безнога.
Лялечка відкрита, жовтого або помаранчевого кольору.
Весною при температурі в межах +5°С, в кінці березня – на початку квітня, при набряканні бруньок на деревах, жуки починають виходити з діапаузи.
Своєю назвою жук зобов'язаний способу влаштовувати притулок для потомства. Для цього він перегризає центральну жилку листка ліщини або вільхи і скручує лист в трубку, закриту зверху і знизу. Всередину цієї споруди самка жука відкладає 1 яйце. Самка може зробити кілька трубок на день. Час відкладання яєць може тривати кілька тижнів.
З жовтуватих яєць вилуплюються личинки, які спочатку з'їдають яєчні шкаралупи, а потім харчуються навколишнім рослинним матеріалом листкової трубки. Вони залишаються в обгортці, в якій накопичуються чорні, ниткоподібні випорожнення личинок. Протягом літа личинка поїдає свій "будиночок" і росте. Таким чином, згорнутий в трубку листок служить личинці одночасно і укриттям і їжею. Через деякий час черешок пошкодженого листка підгниває і разом зі своїм мешканцем падає на землю. Тут личинка ще деякий час продовжує харчуватися, після чого в кінці липня йде в грунт для заляльковування. В кінці літа, в серпні, з лялечки виходить дорослий жук, який додатково харчується протягом серпня, а з настанням осінніх холодів впадає в діапаузу.
Трубкокрут ліщиновий має одну цікаву особливість – якщо жук злякається, він падає, прикидаючись мертвим.