Трубкокрут ліщиновий

  • Українська назва: Трубкокрут ліщиновий
  • Російська назва: Трубковёрт лещиновый
  • Латинська назва: Apoderus coryli L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень - Червень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

трубкокрута ліщинового (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

+

+

+

+

 

+

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

Загальні відомості та цікаві факти про Трубкокрут ліщиновий

Класифікація шкідникаряд Твердокрилі

родина Трубкокрути

Види, які пошкоджуються – пошкоджує ліщину, вільху, рідше дуб, граб, бук, липу, вербу.

Шкодочинна стадія – імаго.

Тип пошкодження – імаго з верхнього боку молодого листя підгризає листкову пластинку. Самка надгризає центральну жилку листка, після цього жук згортає листок в трубку, в якій харчуються личинки.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – імаго під рослинними рештками.

Заходи з захисту Трубкокрут ліщиновий

Заходи захисту від шкідника:

Такі ж як проти трубкокрута багатоїдного (грушевого).

Морфологія Трубкокрут ліщиновий

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні поширений на Поліссі, в Лісостепу, Криму та в Карпатах.

Імаго. Жук завдовжки 6-8 мм, чорний, надкрила, основа передньоспинки та надкрил червоні; надкрила з грубими крапковими борозенками. Голова за очима видовжена, широка біля основи з глибокою перетяжкою, закруглена, позаду; між третім та п'ятим проміжком надкрил є одна-дві укорочені борозенки. Пришовна борозенка за щитком відхиляється у бік, тому за щитком є укорочена борозенка. Гомілки на внутрішньому боці виразно зазубрені.

Яйце жовтого або помаранчевого кольору.

Личинка жовтого або помаранчевого кольору, безнога.

Лялечка відкрита, жовтого або помаранчевого кольору.

Весною при температурі в межах +5°С, в кінці березня – на початку квітня, при набряканні бруньок на деревах, жуки починають виходити з діапаузи.

Своєю назвою жук зобов'язаний способу влаштовувати притулок для потомства. Для цього він перегризає центральну жилку листка ліщини або вільхи і скручує лист в трубку, закриту зверху і знизу. Всередину цієї споруди самка жука відкладає 1 яйце. Самка може зробити кілька трубок на день. Час відкладання яєць може тривати кілька тижнів.

З жовтуватих яєць вилуплюються личинки, які спочатку з'їдають яєчні шкаралупи, а потім харчуються навколишнім рослинним матеріалом листкової трубки. Вони залишаються в обгортці, в якій накопичуються чорні, ниткоподібні випорожнення личинок. Протягом літа личинка поїдає свій "будиночок" і росте. Таким чином, згорнутий в трубку листок служить личинці одночасно і укриттям і їжею. Через деякий час черешок пошкодженого листка підгниває і разом зі своїм мешканцем падає на землю. Тут личинка ще деякий час продовжує харчуватися, після чого в кінці липня йде в грунт для заляльковування. В кінці літа, в серпні, з лялечки виходить дорослий жук, який додатково харчується протягом серпня, а з настанням осінніх холодів впадає в діапаузу.

Трубкокрут ліщиновий має одну цікаву особливість – якщо жук злякається, він падає, прикидаючись мертвим.