Вишнева муха

Класифікація шкідника – ряд Двокрилі

родина Осетницеві

Види, які пошкоджуються – шкодить черешні, вишні, абрикосу і жимолості.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – живляться м’якушем плодів навколо кісточки. Пошкоджені личинками плоди втрачають блиск, на них з’являються впадини, м’якуш розм’якшується і загниває, плоди часто опадають. Найсильніше пошкоджуються плоди сортів черешні й вишні середніх і пізніх строків дозрівання. На півдні України пошкоджуваність плодів сягає 50-80%. Такі плоди неможливо використовувати ні в свіжому вигляді, ні для консервації.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – лялечки в несправжніх коконах у ґрунті на глибині 3-5 см.

Умови, які не сприяють розвитку шкідника – частина шкідників гинуть від грибних, вірусних і бактеріальних хвороб. Роль хвороб зростає в роки з підвищеною кількістю опадів у осінній і весняний періоди.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. 1). Під час закладання саду слід віддавати перевагу ранньостиглим сортам черешні й вишні, які менше пошкоджуються вишневою мухою; 2). Осінній і весняний обробіток ґрунту в міжряддях і пристовбурних кругах.

2. Хімічні. Якщо в попередньому році личинками вишневої мухи було пошкоджено понад 2% врожаю, потрібно через 10-12 діб після початку вильоту мух провести обприскування дерев інсектицидами.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Муха темно-бура, майже чорна; голова і грудний щиток світло-помаранчеві; на спині дві поздовжні жовті смуги; очі зелені; стегна чорні, гомілки й лапки світло-помаранчеві; крила прозорі, з чотирма буруватими поперечними смугами; довжина самки 4-5,3 мм, самця – 2,9-4 мм.

Яйце розміром 0,7 мм, жовтувато-біле, довгасте, загострене з одного і ледь притуплене з другого кінця.

Личинка завдовжки 6-7 мм, біла з легким жовтуватим відтінком, безнога, звужена до головного кінця; на передньому кінці два хітинізованих гачки ротоглоткового апарату. На задньому кінці два дихальця у вигляді виступаючих трубочок.

Лялечка розташовується всередині несправжнього кокона (пупарія). Вона нерухома, має добре виражені зачатки органів дорослої особини. Несправжній кокон розміром 3,5-4,5 мм, бочкоподібний. Колір солом'яно-жовтий. Несправжній кокон є затверділою шкуркою личинки третього віку, що зберігає риси її будови. На несправжньому коконі помітні сегментація, скульптура поверхні, задні дихальця і анальна пластина.

Вихід мух навесні починається при сумі ефективних середньодобових температур понад +10°С у ґрунті на глибині 5 см для Степових районів – 220°С, для Лісостепових – 230°С; триває впродовж  20-28 діб. Самки вилітають з недорозвиненими статевими продуктами, додатково живляться цукристими виділеннями листоблішок, попелиць, краплями соку, що виступають із тріщин стовбурів, пошкодженого листя і плодів. Через 2-3 доби після виходу відбувається спаровування, а через 7-13 діб починається відкладання яєць. Самка відкладає яйця по одному під шкірочку плодів черешень і вишень, які починають визрівати. Плодючість – 70-150 яєць. Через 7-10 діб відроджуються личинки, які впродовж 15-25 діб живляться м’якушем плодів навколо кісточки.

Завершивши розвиток, личинки залишають плід, падають на землю, заглиблюються в поверхневий шар ґрунту і утворюють пупарій. Через 5-6 діб перетворюються на лялечок і залишаються до весни наступного року. У частини популяції діапауза лялечок може тривати два і навіть три роки.