Листовійка полохлива

Класифікація шкідника – ряд Лускокрилі

родина Листовійки

Види, які пошкоджуються – деревні і чагарникові породи родини Розоцвітих. До кормових рослин цього виду відносяться яблуня, груша, слива, глід, малина, терен.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці пошкоджують бруньки, прогризаючи в них глибокі ямки, з яких виділяються крапельки прозорого соку. Це явище садоводи називають «плачем бруньок». Пізніше гусениці пошкоджують бутони, квітки, плоди, підгризають квітконіжки й плодоніжки, молоді пагони.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – гусениці третього віку в розгалуженнях тонких обростаючих гілок, у павутинному коконі, звичайно, під сухим листочком, примотаним павутиною до гілки.

Заходи захисту від шкідника:

1. Біологічні. Обробка біопрепаратами в період масового переходу гусениць до активного живлення.

2. Хімічні. Обробки інсектицидами в осередках, заселених шкідником, навесні до цвітіння проти гусениць, які перезимували, в фенофазу «висування суцвіть» плодових дерев, коли середня температура повітря досягає +10°С.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик сріблясто-сірого кольору, з темними і світлими штрихами і плямами на передніх крилах, задні крила бурувато-сірі. У самців на задньому краї крил є загин, в якому знаходиться пучок волосків, що виходять із основи крила. Розмах крил метелика – 16-20 мм.

Яйце овальної форми, округле, восково-жовте, блискуче, нагадує маленьку крапельку воску, довжина – до 1 мм.

Личинка. Гусениця 15 мм завдовжки, має коричневе забарвлення, тіло вкрите світлими волосками і бородавками. Голова і грудний щиток темно-коричневого або чорного кольору, із світлою смужкою посередині. Анальний щиток коричневий, іноді чорний. Грудні ноги чорні, черевні однакового кольору з тілом гусениці.

Лялечка завдовжки 8 мм, темно-коричнева, з чорними поперечними смужками на кожному сегменті черевця. На кінці черевця розташовано 10 маленьких гачечків.

Навесні, у квітні, коли середньодобова температура повітря досягне +10°С, гусениці пробуджуються від зимової сплячки і пошкоджують бруньки, які розпускаються. На ніч, а також при найменшій небезпеці вони ховаються в кокони, в яких зимували, тому і називаються полохливими.

На відміну від інших видів плодових листокруток гусениці полохливої листокрутки не скручують листя. Можуть пошкоджувати плоди, вигризаючи невеликі поглиблення на їх поверхні в місцях зіткнення з листям, ураженими шкідниками.

Гусениці заляльковуються в червні в розгалуженнях гілок, іноді в зимових гніздах білана жилкуватого і золотогуза, а також у пустих коконах яблуневої склівки. Через 11-14 днів з лялечок виходять метелики. Час вильоту варіює залежно від клімату району місцеперебування і спостерігається через два тижні після закінчення фази цвітіння яблуні.

Одна самка відкладає до 160 яєць, розміщуючи їх по одному або по два-три вздовж центральної жилки листка як з верхнього, так і з нижнього боку. Через 6-10 днів з яєць виходять гусениці, які плетуть собі павутинний намет, скелетуючи листя й вигризаючи шкірку плодів. Вони живляться протягом липня, двічі линяють і виростають до 5 мм завдовжки, потім впадають у діапаузу і зимують.