Листовійка приморозкова

  • Українська назва: Листовійка приморозкова
  • Російська назва: Листовертка заморозковая
  • Латинська назва: Exapate congelatella Cl.

Класифікація:
  • Ряд: Лускокрилі
  • Родина: Листовійки
  • Пік активності: Квітень - Жовтень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

листовійки приморозкової (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвиткуКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтень
123123123123123123123

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

 

 

0

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

 

+

 

Загальні відомості та цікаві факти про Листовійка приморозкова

Види, які пошкоджуються – шкідник яблуні, груші, малини, смородини та аґрусу. Кормовими рослинами цього шкідника можуть служити багато лісових листяних і чагарникових видів: горобина, глід, терен, дуб, береза, тополя, в’яз, верба, жимолость, крушина, бирючина, бузок, акація жовта.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – грубе об’їдання бруньок та молодого листя.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – яйця, відкладені поодинці або невеликими групами на корі тонких гілок.

Заходи з захисту Листовійка приморозкова

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Зяблева оранка, перекопування пристовбурних смуг. У присадибних садах згрібання і спалювання опалого листя в осінній і весняний періоди.

2. Механічні. Виловлювання метеликів за допомогою світлопасток.

3. Біологічні. Обприскування дерев біологічними пестицидами

4. Хімічні. Своєчасне обприскування інсектицидами, інгібіторами синтезу хітину. Економічний поріг шкідливості визначається протягом усього сезону при пошкодженні 25% листя.

Морфологія Листовійка приморозкова

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні у значній чисельності трапляється на Поліссі (Львівська, Волинська, Житомирська, Київська, Чернігівська області).

Імаго. У метеликів виражений статевий диморфізм. Самка з розмахом крил 8-11 мм, передні крила ланцетоподібні, загострені, сріблясто-сірі з малюнком із темно-бурих плям уздовж переднього краю; задні крила недорозвинені. Самець з розмахом крил 21-25 мм, передні крила коричнево-сірі, задні – коричнювато-сірі.

Яйце. Розміром 0,5 × 0,4 мм, приплюснуте, спочатку жовте, потім оранжеве.

Личинка. Гусениця завдовжки 15-17 мм, світло-зелена, з двома світлими смугами на спині; голова жовто-зелена, з невеликою темно-бурою плямою з кожного боку.

Лялечка завдовжки 10-12 мм, темно-коричнева. Задній кінець тіла округлий, з двома виростами рогоподібної форми.

Гусениці відроджуються у фазу «зеленого конуса» у яблуні. Для виходу гусениць достатня сума ефективних температур 180° (вище +4°C).

Спочатку гусениці вгризаються в бруньки, роблячи в них ходи, у подальшому живляться молодим листям, обплетеним павутиною, на кінцях пагонів. Гусениця скріплює листя павутинкою в формі гнізда. Усередині вона будує павутинні ходи, або чохлики.

Розвиток гусениць триває в середньому 30 діб. Гусениці, які завершили живлення, наприкінці травня – на початку червня переходять під кору або в її тріщини, а також на ґрунт, де плетуть легкі павутинні кокони і в них заляльковуються. У стадії лялечки діапаузують до осені.

Виліт метеликів починається в останню декаду вересня і триває до середини листопада. Самки відкладають яйця поодиноко, рідше невеликими групами, на кору тонких гілочок. Плодючість – до 150 штук. Відкладені в цей час яйця залишаються до весни.