Листовійка сітчаста

  • Українська назва: Листовійка сітчаста
  • Російська назва: Листовертка сетчатая
  • Латинська назва: Adoxophyes orana Hb. (Adoxophyes reticulana Hb.)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень - Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

листовійки сітчастої (кількість поколінь – 2-3)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

0

+

0

+

0

+

 

 

+

0

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Листовійка сітчаста

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Листовійки

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує яблуню, грушу, сливу і вишню. Крім того, пошкоджує листя ягідників малини та смородини, а також троянди та багато лісових листяних, деревних і чагарникових порід. Від впливу шкідника страждають і трав'янисті рослини, зокрема, бавовник.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – навесні личинки пошкоджують бруньки, які починають розпускатись, особливо на верхівках пагонів. Потім вони пошкоджують листки, згорнуті в ковпачок, трубку або грудку та стягнуті шовковими нитками.

Літні гусениці шкодять сильніше: приплітають листя до зав'язі і плодів, обгризаючи їх зовні. Через місця пошкоджень в плід проникають спори гриба-монілії, в результаті плоди загнивають і опадають. Якщо зараження грибом не відбувається, то пошкоджені місця заростають корковою тканиною. Це призводить до деформації плоду і зниження сортності знімною продукції.

Восени гусениці скелетують нижню сторону листів, виїдають їх м'якоть, залишаючи недоторканими тільки жилки.

Кількість поколінь – 2-3.

Зимуюча стадія – діапаузуючі гусениці 2-4 віків (частіше 3), у білих коконах під лусочками бруньок у розвилках гілок, рідше в тріщинах кори деревних рослин, іноді з плодами в сховищах.

Заходи з захисту Листовійка сітчаста

Заходи захисту від шкідника:

1. Механічні. Застосування світлопасток для приваблення метеликів.

2. Хімічні, біологічні. Економічний поріг шкодочинності – пошкодження 25% листя. У разі перевищення економічного порогу шкодочинності шкідника – обробка біопрепаратами або інсектицидами під час відродження личинок.

 

Морфологія Листовійка сітчаста

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Розмах крил метелика: самки – 22 мм, самця – 15 мм. Крила охряно-жовті або світло-бурі з малюнком у вигляді поперечних і поздовжніх ліній, у самців з костальним заворотом. У самок менш чітко, у самців досить добре видно три основних плями: прикореневу, серединну перев'язь і передвершинну. Задні крила бурувато-сірі з більш світлим переднім краєм.

Яйце плоске, дископодібне, світло-жовте або жовто-зелене. Яйця відкладаються щитками черепицеподібно.

Личинка. Гусениця молодших віків жовто-зелена. Голова і передньогрудний щиток чорна. Дорослі гусениці оливково- або темно-зелені, завдовжки 18 мм. Голова, передньогрудний щиток і грудні ноги світло- або жовто-коричневі.

Лялечка довжиною 8-13 мм. Забарвлення на початку охристе, згодом змінюється на темно-коричневе. Кремастер представлений потужною, загнутою в бік черевця лопаттю з вісьмома гачкоподібними щетинками, чотири з яких розташовані хрестоподібно на вершині кремастера і по дві з боків.

Літ метеликів першого покоління спостерігається через 10-15 днів після закінчення цвітіння яблуні і триває 3-4 тижні. Масовий літ першого покоління припадає на першу половину червня. Друге покоління метеликів вилітає в середині – наприкінці липня.

Через три-чотири дні після вильоту метелики приступають до відкладання яєць. Найкращі температурні умови відкладання яєць – в межах +20…+22°C. При температурі нижче +12°C і вище +30°C відкладання припиняється. Кладка розташовується на верхньому, рідше – на нижньому боці листкової пластинки. Плодючість коливається від 25 до 165 яєць.

Ембріональний розвиток першого покоління триває 10-14 діб, другого покоління – 8-10 діб.

Після відродження гусениці першого покоління скелетують листя під захистом павутинистого сплетіння. Пізніше листки згортаються у вигляді кульків або сплітаються по 2-3 в грудки. Личинки пошкоджують плоди, виїдаючи на їх поверхні значні ділянки. При цьому гусениці перебувають під захистом частини або цілого листа, прикріпленого до плоду. На початок липня вони досягають останнього віку і заляльковуються між сплетеними листками.

Гусениці другого покоління на першому етапі скелетують нижню сторону листкової пластинки, пізніше поїдають її м'якоть, залишаючи недоторканими лише жилки. Руйнуються і плоди, личинки вигризають ділянки на поверхні і в верхньому шарі м'якоті. Досягнувши третього віку, вони йдуть на зимівлю. Харчування гусениць другого покоління триває 30-35 днів.

До моменту набрякання бруньок, в першій половині квітня, при встановленні середньодобової температури +9…+10°C гусениця залишає кокон і влаштовує павутинний хід до найближчої бруньки. Через вигризений отвір вона поїдає її вміст протягом дня, а до ночі повертається в свій зимовий притулок. Коли камера в бруньці досягає потрібного розміру, гусениця переселяється в неї, а потім живиться молодими листочками і бутонами, скріплюючи їх між собою шовковою павутинкою.

Заляльковування гусениць, які перезимували, спостерігається, починаючи з першої декади травня до початку липня та триває 8-13 днів. Процес проходить в місцях харчування в легких павутинистих коконах, крім того, лялечки шкідника можна виявити в щілинах кори або під нею. Гусениці другого покоління заляльковуються в першій половині липня між сплетеним листям.