Листовійка сітчаста

  • Українська назва: Листовійка сітчаста
  • Російська назва: Листовертка сетчатая
  • Латинська назва: Adoxophyes orana Hb. (Adoxophyes reticulana Hb.)

Класифікація:
  • Ряд: Лускокрилі
  • Родина: Листовійки
  • Пік активності: Травень - Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

листовійки сітчастої (кількість поколінь – 2-3)

 

Фаза розвиткуКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтень
123123123123123123123

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

0

+

0

+

0

+

 

 

+

0

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Листовійка сітчаста

Листовійка сітчаста шкідник плодових дерев. Свою назву комаха отримало через особливості гусениці цього виду загортати лист трубочкою або конусом. 

Метелик листовійки невеликого розміру коричневого кольору, має розмах крил близько 22 мм, відкладає яйця на гладкій стороні листя, на пагонах і плодах. Активність метеликів починається з 18 градусів тепла і при падінні температури до 12-14 градусів їх життєдіяльність сповільнюється. Гусениця зеленого кольору розміром від 20 до 25 мм. Насиченість кольору гусениці залежить від її віку, від світло зеленого до насиченого. Лялечка розміром 8-13 мм загорнута в шовковисту павутину - кокон, зимує в тріщинах кори дерев, в розвилках гілок, під нирками, в опалому листі. Протягом літа листовійка виводить три покоління, третє покоління гусениць йде на зимівлю

Види, які пошкоджуються – поліфаг, пошкоджує яблуню, грушу, сливу і вишню. Крім того, пошкоджує листя ягідників малини та смородини, а також троянди та багато лісових листяних, деревних і чагарникових порід. Від впливу шкідника страждають і трав'янисті рослини, зокрема, бавовник.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – навесні личинки пошкоджують бруньки, які починають розпускатись, особливо на верхівках пагонів. Потім вони пошкоджують листки, згорнуті в ковпачок, трубку або грудку та стягнуті шовковими нитками.

Літні гусениці шкодять сильніше: приплітають листя до зав'язі і плодів, обгризаючи їх зовні. Через місця пошкоджень в плід проникають спори гриба-монілії, в результаті плоди загнивають і опадають. Якщо зараження грибом не відбувається, то пошкоджені місця заростають корковою тканиною. Це призводить до деформації плоду і зниження сортності знімною продукції.

Восени гусениці скелетують нижню сторону листів, виїдають їх м'якоть, залишаючи недоторканими тільки жилки.

Кількість поколінь – 2-3.

Зимуюча стадія – діапаузуючі гусениці 2-4 віків (частіше 3), у білих коконах під лусочками бруньок у розвилках гілок, рідше в тріщинах кори деревних рослин, іноді з плодами в сховищах.

Заходи з захисту Листовійка сітчаста

Заходи захисту від шкідника:

Заходи боротьби з листовійкою мають охоплювати весь сад, оскільки її личинки легко перебираються з однієї рослини на іншу, вислизаючи зі згорнутих листків за найменшої небезпеки. 

1. Механічні.  Механічні методи боротьби покликані знищувати гусінь і створювати перешкоди для її проникнення в сад. До переліку таких заходів входить струшування гусені з дерев, зрізання та знищення вогнем згорнутого гусінню листя. Механічним методом боротьби з листовійкою можна назвати також установку ловчих поясів і різних пасток, які збирають або знищують шкідників – вони не забруднюють довкілля та безпечні для людей і тварин. 

2. Біологічний метод передбачає використання для боротьби зі шкідниками їхніх природних ворогів. У випадку з листовійкою найкраще залучати на ділянку птахів.

3. Хімічні. Економічний поріг шкодочинності – пошкодження 25% листя, або якщо в листі на одній гілці виявлено 5 і більше гусениць, значить, пора переходити до обробки рослини інсектицидом. 

У разі перевищення економічного порогу шкодочинності шкідника – обробка біопрепаратами або інсектицидами під час відродження личинок.

Як профілактичний засіб і при незначному ураженні саду в боротьбі з листовійкою добре зарекомендували себе такі хімічні препарати:

 універсальний інсектицид Алатар, 3-5 мл якого для обробки дерев і кущів потрібно розчинити в 10 л води; інсектицид широкого спектру дії Фуфанон,  10 мл якого розводять у 10 л води, а в особливих випадках дозування препарату подвоюють;

інсектоакарицид Дурсбан, якого знадобиться 10-20 мл на 10 л води; 

інсектициди широкого спектру дії Атом, Десант, Дітокс, Біном – 10 мл на 10 л води; 

інсектицид широкого спектру дії Актара – 8 мл на 10 л води; 

інсектоакарицид кишково-контактної дії Актеллік – 10 мл на 10 л води.

Морфологія Листовійка сітчаста

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Розмах крил метелика: самки – 22 мм, самця – 15 мм. Крила охряно-жовті або світло-бурі з малюнком у вигляді поперечних і поздовжніх ліній, у самців з костальним заворотом. У самок менш чітко, у самців досить добре видно три основних плями: прикореневу, серединну перев'язь і передвершинну. Задні крила бурувато-сірі з більш світлим переднім краєм.

Яйце плоске, дископодібне, світло-жовте або жовто-зелене. Яйця відкладаються щитками черепицеподібно.

Личинка. Гусениця молодших віків жовто-зелена. Голова і передньогрудний щиток чорна. Дорослі гусениці оливково- або темно-зелені, завдовжки 18 мм. Голова, передньогрудний щиток і грудні ноги світло- або жовто-коричневі.

Лялечка довжиною 8-13 мм. Забарвлення на початку охристе, згодом змінюється на темно-коричневе. Кремастер представлений потужною, загнутою в бік черевця лопаттю з вісьмома гачкоподібними щетинками, чотири з яких розташовані хрестоподібно на вершині кремастера і по дві з боків.

Літ метеликів першого покоління спостерігається через 10-15 днів після закінчення цвітіння яблуні і триває 3-4 тижні. Масовий літ першого покоління припадає на першу половину червня. Друге покоління метеликів вилітає в середині – наприкінці липня.

Через три-чотири дні після вильоту метелики приступають до відкладання яєць. Найкращі температурні умови відкладання яєць – в межах +20…+22°C. При температурі нижче +12°C і вище +30°C відкладання припиняється. Кладка розташовується на верхньому, рідше – на нижньому боці листкової пластинки. Плодючість коливається від 25 до 165 яєць.

Ембріональний розвиток першого покоління триває 10-14 діб, другого покоління – 8-10 діб.

Після відродження гусениці першого покоління скелетують листя під захистом павутинистого сплетіння. Пізніше листки згортаються у вигляді кульків або сплітаються по 2-3 в грудки. Личинки пошкоджують плоди, виїдаючи на їх поверхні значні ділянки. При цьому гусениці перебувають під захистом частини або цілого листа, прикріпленого до плоду. На початок липня вони досягають останнього віку і заляльковуються між сплетеними листками.

Гусениці другого покоління на першому етапі скелетують нижню сторону листкової пластинки, пізніше поїдають її м'якоть, залишаючи недоторканими лише жилки. Руйнуються і плоди, личинки вигризають ділянки на поверхні і в верхньому шарі м'якоті. Досягнувши третього віку, вони йдуть на зимівлю. Харчування гусениць другого покоління триває 30-35 днів.

До моменту набрякання бруньок, в першій половині квітня, при встановленні середньодобової температури +9…+10°C гусениця залишає кокон і влаштовує павутинний хід до найближчої бруньки. Через вигризений отвір вона поїдає її вміст протягом дня, а до ночі повертається в свій зимовий притулок. Коли камера в бруньці досягає потрібного розміру, гусениця переселяється в неї, а потім живиться молодими листочками і бутонами, скріплюючи їх між собою шовковою павутинкою.

Заляльковування гусениць, які перезимували, спостерігається, починаючи з першої декади травня до початку липня та триває 8-13 днів. Процес проходить в місцях харчування в легких павутинистих коконах, крім того, лялечки шкідника можна виявити в щілинах кори або під нею. Гусениці другого покоління заляльковуються в першій половині липня між сплетеним листям.