Листовійка смородинова кривовуса

Класифікація шкідника – ряд Лускокрилі

родина Листовійки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує ягідники, віддаючи перевагу смородині, всі плодові, горобину, терен, глід, шипшину, дуб, березу, липу, клен, тополю, ясен, барбарис, крушину, ліщину, ялину, модрину та ін.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – весною гусениці харчуються листочками, що розпускаються, бутонами й квітками, обплітаючи їх пухкою павутиною. Листки складають навпіл уздовж центральної жилки і скелетують їх зсередини. Пошкоджують зав’язі, вигризаючи в них заглиблення.

Відроджені в червні гусениці скелетують листки, пошкоджують плоди, вигризаючи в них під прикриттям листка, прикріпленого павутинкою, ямки та звивисті заглиблення. Такі пошкодження особливо небезпечні, оскільки часто спричинюють загнивання плодів.

Відроджені гусениці другого покоління, пошкоджуючи листки й плоди, завдають істотної шкоди врожаю пізньостиглих сортів.

Кількість поколінь – 2.

Зимуюча стадія – гусениці третього віку в щільних шовковистих коконах біля основи бруньок, у тріщинах та під лусочками кори, в розгалуженнях гілок, під сухим листям, прикріпленим павутинкою до гілок.

Заходи захисту від шкідника:

Хімічні. Щоб запобігти появі шкідника, необхідно починати обробляти рослину інсектицидами до її цвітіння. Краще вибрати день, коли температура повітря буде вище +10°С, саме в таку погоду гусениці виходять на поверхню зі своїх укриттів. Економічний поріг шкодочинності – 6-9 гусениць на 100 бруньок; після збирання ягід – 10-12 гусениць (личинок) на 100 листках.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 16-24 мм (самки – 24 мм, самця – 16 мм.); передні крила вохряно-жовті або світло-коричневі; основа крил, серединка перев’язі та верхні плями коричневі, облямовані бурими лініями; задні крила темно-сірі з жовтуватим переднім краєм.

Яйце розміром 1,5 мм, жовтувато-зелене, овальне.

Личинка. Гусениця першого віку сіро-зелена з чорною головою, останнього віку – від жовто-зеленого до бурого кольору; голова жовто-бура, з темними очними й щічними плямами, завдовжки до 22 мм.

Лялечка довжиною 10-14 мм, світло-коричнева з темнуватою спинкою; кремастер у вигляді неширокої відтягнутої лопаті з вісьмома гачкоподібними щетинками.

За середньодобової температури +12°С, у період розпускання бруньок, виходять гусениці й починають живитися.

Весняний період живлення триває від 23 до 45 діб. Заляльковуються гусениці в пошкодженому й непошкодженому листі, стягнутому павутиною. Через 11-14 діб починають вилітати метелики, літають з кінця травня до кінця червня, відкладаючи яйця на листя дерев і кущів. Самка відкладає до 200 яєць. У зв’язку з недружним заляльковуванням виліт метеликів розтягується на тривалий час.

Самки відкладають яйця на верхній бік листків. Плодючість – 200 яєць, які найчастіше розміщуються у двох-чотирьох кладках. Ембріональний розвиток триває 10-12 діб. Значна частина гусениць третього віку переходить на зимівлю, решта продовжують розвиток, заляльковуються і дають метеликів другого покоління. На зимівлю гусениці переходять наприкінці вересня – на початку жовтня.