Малинний мінуючий пильщик

  • Українська назва: Малинний мінуючий пильщик
  • Російська назва: Малинный минирующий пилильщик
  • Латинська назва: Metallus pumilus Klug.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень - Червень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

малинного мінуючого пильщика (кількість поколінь – 2)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

+

0

+

 

 

+

0

 

 

+

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

0

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Малинний мінуючий пильщик

Класифікація шкідникаряд Перетинчастокрилі

родина Справжні пильщики

Види, які пошкоджуються – пошкоджує малину і ожину.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – личинки, що відродилися, живуть у широких мінах неправильної форми, живлячись паренхімою листка.

Кількість поколінь – 2.

Зимуюча стадія – личинки в коконі у ґрунті на глибині 5-7 см.

Заходи з захисту Малинний мінуючий пильщик

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Перекопування ґрунту в міжряддях та навколо кущів малини.

2. Біологічні, хімічні. За чисельності понад 10-12 несправжніх гусениць на 100 листків – застосування біопрепаратів або інсектицидів під час масового льоту пильщиків.

Морфологія Малинний мінуючий пильщик

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні трапляється повсюдно.

Імаго завдовжки 3,5-4 мм, тіло чорне, крила темні, вусики ниткоподібні, ноги жовті.

Яйце розміром 0,8-1 мм, біле. 

Личинка завдовжки 7 мм, тіло сплющене, з розширеною грудною частиною, світло-зелене з темною спинною смугою; потиличний щиток чорний, ноги коричневі.

Лялечка завдовжки 0,6-0,7 мм, світло-жовта.

Личинки заляльковуються в останній декаді квітня. Періоди заляльковування й вильоту розтягнуті й тривають більше місяця. Перші особини з’являються у першій декаді травня.

Самки відкладають яйця в тканину листка. Плодючість – 30-40 яєць. Ембріональний розвиток триває 4-6 діб. Личинки, що відродилися, живуть у широких мінах неправильної форми. Через 20-25 діб личинки завершують живлення і переходять у ґрунт, де утворюють кокон і заляльковуються.

Літ другого покоління відмічається у липні-серпні. Розвиток другої генерації відбувається аналогічно. Завершивши живлення, несправжні гусениці другої генерації переходять у ґрунт, де в коконі залишаються до весни.