Несправжньощитівка акацієва

  • Українська назва: Несправжньощитівка акацієва
  • Російська назва: Акациевая ложнощитовка
  • Латинська назва: Parthenolecanium corni Bouche.

Класифікація:
  • Ряд: Рівнокрилі
  • Родина: Несправжньощитівки
  • Пік активності: Травень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

несправжньощитівки акацієвої (кількість поколінь – 1)

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Імаго

Яйце

Личинка

+

+

 

+

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Несправжньощитівка акацієва

Види, які пошкоджуються – усі плодові, а також багато декоративних та лісових деревних і чагарникових рослин. Особливо сильно від шкідника страждають: слива, ліщина, малина, виноград, трохи менше персик, абрикос, шовковиця, черешня, груша, яблуня, айва, хурма, мигдаль, аґрус, смородина, порічки. Ще рідше шкідник зустрічається на волоському горісі, лавровишні, фісташці. Особливо сильно розмножується на білій акації.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго (самка).

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку. В результаті живлення личинок і самок зменшуються розмір і кількість листя, воно жовтіє і обпадає, гілки й пагони всихають. Знижується кількість і якість урожаю. У разі значних, повторюваних упродовж кількох років підряд пошкоджень, дерева можуть передчасно засихати. Крім того, самки виділяють велику кількість медвяної роси, на якій розвиваються сапрофітні гриби, що забруднюють дерева.

Кількість поколінь – на більшій частині території України розвивається в одній генерації і тільки на крайньому півдні та в Криму буває факультативне друге покоління.

Зимуюча стадія – личинки другого віку в основному на нижньому боці гілок, у розвилках, кільчатках, стовбурах.

Заходи з захисту Несправжньощитівка акацієва

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Необхідно враховувати, що несправжня щитівка часто поширюються з прищеплювальним і посадковим матеріалом, тому посадку слід проводити саджанцями, які не заражені цим шкідником.

2. Хімічні. При чисельності шкідника, що перевищує 200 личинок на 1 м пагонів, – обприскування дерев у ранньовесняний період по сплячих бруньках овіцидами. Під час міграції личинок – обробка інсектицидами.

Морфологія Несправжньощитівка акацієва

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена по всій території України, але більше шкодить у Степовій і Лісостеповій зонах.

Імаго. Самка округлоовальна, опукла, жовто-коричнева, з червонуватим відтінком, з гладеньким, нечітко вираженим кілем, завдовжки 4-6 мм, завширшки 2-4 мм, заввишки 4 мм. Самець розміром 1,5-1,6 мм, з видовженим тонким струнким тілом, голова чорна, з трьома парами простих очей, груди й черевце червоно-коричневі з білим нальотом; ноги й вусики жовті; на кінці черевця дві нитки, що вдвічі перевищують довжину тіла.

Яйце розміром до 0,3 мм, еліпсоподібне. Маса яєць під черевцем самки нагадує купку борошнисто-білого порошку.

Личинка (бродяжка) першого віку розміром 0,4 мм, овальна, блідо-жовта, з трьома парами ніг і 6-ти члениковими вусиками, у другому віці (зимуюча) червоно-коричнева, з 6-7-ти члениковими вусиками і добре розвиненими ногами.

Рано навесні, до розпускання бруньок, за температури повітря +6…+7°С починається активний перехід личинок у верхню частину крони. Достатньо 4-5 сонячних теплих діб підряд, щоб переселення основної маси їх завершилося. За допомогою довгого хоботка вони присмоктуються до кори гілок з нижнього боку і, висмоктуючи сік, швидко ростуть, вкриваючись густою сіткою воскових ниток. Через 10-12 діб утворюється помітний півкулястий щиток. Ноги й вусики атрофуються. На 30-40-ву добу, наприкінці квітня – у травні личинки линяють і перетворюються на самок.

Виліт самців збігається в часі зі статевою зрілістю самок (середина травня). Самці трапляються рідко, їх чисельність у популяції коливається від 3 до 5%. Тому розмноження в основному партеногенетичне. Відкладання яєць завершується за 6-10 діб. По мірі відкладання яєць спинний бік самок ущільнюється, утворюючи своєрідний щиток. Черевце самки поступово втягується, а простір, який утворюється, заповнюється яйцями. Плодючість становить 1500-2000 яєць.

Через 20-25 діб відроджуються личинки. Зазвичай це буває у другій половині червня. Вийшовши з-під щитка, личинки присмоктуються з нижнього боку листків, частіше біля жилок, до плодів. Через 7-10 діб після відродження бродяжки линяють і переходять у другий вік.

Наприкінці вересня личинки припиняють живитися і мігрують на стовбури й гілки, де, міцно прикріпившись до кори, залишаються на зимівлю.

Зернятковим і кісточковим плодовим породам завдає шкоди також близький за особливостями розвитку вид яблунева несправжньощитівкаEulecanium mali Schr., яка зимує в стадії личинки другого віку і має одну генерацію за рік.

Причини загибелі щитівок різні: до 60% личинок вимерзають у зимовий період, навесні «бродяжок» здувають сильні вітри й змивають зливи. У жарку й суху погоду личинки гинуть під материнським щитком.