Ожиновий кліщ

Види, які пошкоджуються – пошкоджує ожину, малину.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку з квітів та плодів. Харчуючись ягодами, кліщ вводить в них речовини, що перешкоджають дозріванню цілих ягід або окремих кістянок, що значно погіршує їх зовнішній вигляд і смакові якості. Уражені ягоди непридатні для реалізації. Втрати врожаю при розвитку ожинового кліща можуть сягати 10-50%. Великих збитків завдають пізнім сортам.

Кількість поколінь – декілька.

Зимуюча стадія – імаго під лусочками або в бруньках ожини.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Дотримання основних принципів догляду за кущами, вирізка і спалювання старих пагонів, які є джерелом інфекції для здорових кущів, посадка плантацій саджанцями з ліцензованих розплідників.

2. Біологічні. Для обмеження поширення шкідника застосовують корисного хижого кліща фітосейулюса (Phytoseiulus persimilis). Чисельність випусків фітосейулюса на пошкоджені рослини, в основному визначається візуально за ступенем заселеності шкідником: слабка, середня, сильна. Якщо заселеність шкідником слабка, ефективна для захисту рослин норма випуску від 10 до 20 особин на одну рослину. У разі середньої заселеності – від 30 до 50 особин фітосейулюса на одну рослину. І при сильній заселеності шкідником співвідношення випущених особин акарифага до чисельності ожинового кліща має становити від 1:10 до 1:20 в осередку розселення шкідника.

3. Хімічні. Для запобігання проникнення кліщів всередину квіток та ягід слід обприскати пагони ожини акарицидами навесні до розпускання бруньок.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні трапляється повсюдно.

Імаго. Дрібний, розміром 0,2 мм. Має дві пари ніг і витягнуту червоподібну форму тіла.

З настанням тепла, весною, відбувається міграція кліщів на пагони, а потім, під час цвітіння, на суцвіття, ягоди.

Поширюється за допомогою вітру, комах, а також із зараженим посадковим матеріалом.