П’ядун аґрусовий

  • Українська назва: П’ядун аґрусовий
  • Російська назва: Пяденица крыжовниковая
  • Латинська назва: Abraxas grossulariata L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

п’ядуна аґрусового (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

0

+

0

+

 

0

+

 

0

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про П’ядун аґрусовий

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина П’ядуни

Види, які пошкоджуються – пошкоджує аґрус, смородину, рідше – сливу, абрикос, персик, черемху.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці молодших віків живляться листками, прогризаючи в них дрібні отвори; гусениці старших віків живляться бруньками та листям, часто з’їдаючи їх цілком.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – гусениці ІІ-ІІІ віку в павутинних коконах на опалому листі.

Заходи з захисту П’ядун аґрусовий

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Збирання і спалювання опалого листя восени.

2. Хімічні, біологічні. Навесні, в період масового заселення чагарників гусеницями, які перезимували, при чисельності 10-15 гусениць на кущ – обприскування інсектицидами або біопрепаратами.

Морфологія П’ядун аґрусовий

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 40-45 мм; передні крила білуваті з двома яскраво-жовтими смугами й численними чорними плямами; задні крила з чорними плямами по краю, голова чорна, черевце жовте з чорними плямами.

Яйце розміром 0,6-0,8 мм, яскраво-жовте, блискуче.

Личинка. Гусениця завдовжки 35-40 мм, десятинога, зверху сірувато-біла, знизу жовта з чорними поперечними смугами, голова чорна.

Лялечка розміром 30-35 мм, буро-коричнева з жовтими кільцями на черевці.

Навесні, під час розпускання бруньок аґрусу й смородини гусениці підіймаються на кущі і живляться бруньками та листям, часто з’їдаючи їх цілком. Живлення гусениць завершується в період цвітіння смородини.

Гусениці заляльковуються на листі, пагонах або біля основи кущів у павутинних коконах. Через 20-25 діб вилітають метелики (кінець червня-липень). Після парування самки починають відкладання яєць. Літають вони ввечері, яйця відкладають групами на нижній бік листків. Плодючість – 300 яєць. Через 12-18 діб, приблизно наприкінці липня – на початку серпня, відроджуються гусениці, які впродовж 15-20 діб живляться листками, прогризаючи в них дрібні отвори. Наприкінці серпня гусениці обплутують себе павутинним коконом, чіпляють його до листка і разом з ним падають на землю, де й зимують.

Значної шкоди гусениці завдають у період весняного розвитку.