Перлівниця велика

  • Українська назва: Перлівниця велика
  • Російська назва: Перламутровка большая
  • Латинська назва: Argynnis paphia L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Червень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

перлівниці великої (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Перлівниця велика

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Сонцевики (німфаліди)

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, ожину, малину, черемху, шипшину, фіалку собачу, фіалку запашну, фіалку Рівінієва.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – грубе об’їдання листя.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки йдуть на зимівлю в першому або другому віках, іноді гусениця, яка повністю сформувалася, зимує в оболонці яйця.

Заходи з захисту Перлівниця велика

Заходи захисту від шкідника:

1. Механічні. У присадибних садах ручне збирання та знищення гусениць.

2. Біологічні. Обприскування біопрепаратами (ентобактерином).

3. Хімічні. Обприскування інсектицидами.

Морфологія Перлівниця велика

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні трапляється повсюдно, але майже не зустрічається в степах і напівпустелях, тому поодинокі екземпляри, відмічені в середньостеповій і сухостеповій підзоні Степової зони України слід відносити, ймовірно, до мігрантів.

Імаго. Метелик з розмахом крил: у самки – 58, у самця – 60 мм. Основний фон крил самки зверху буро-рудий або сірувато-жовтий, самця – охряно-жовтий. На передніх і задніх крилах зверху розташовані численні чорні плями і смуги. Нижня сторона задніх крил зелена, з трьома сріблястими з фіолетовим відтінком смужками і з круглястими зеленими плямами у зовнішнього краю. З нижнього боку передніх крил чорні і зелені плями Самки можуть мати дві форми: одна схожа на самця, друга темніша і має зелений наліт.

Яйце зеленувато-біле.

Личинка. Гусениця бура, з широкою світло-жовтою смужкою на спині і темними смужками на боках, на всьому тілі жовтуваті довгі гіллясті шипики.

Лялечка темна, має тупі блискучі золотисті вирости.

Навесні гусениці залишають свій притулок, спускаються дерева і шукають кормову рослину. Харчуються в основному вночі. Заляльковуються після зимівлі, здебільшого в травні. Імаго літають з середини червня-початку липня до кінця серпня. Дорослі метелики живуть близько 4 тижнів, ночують під пологом лісу, прикріпившись під листям.

Після спарювання самка відкладає яйця в ущелинах кори листяних дерев: бука, дуба, ясена і т.д. Самка відкладає яйця на деревах досить незвичайним способом: спочатку вона сідає на стовбур дерева, на висоті близько 1,5 м над поверхнею землі і відкладає одне яйце, далі злітає і сідає приблизно на метр вище і відкладає наступне, і так до висоти близько 4-4,5 м; стовбур самка облітає по спіралі, тому яйця можуть бути відкладені на стовбур з будь-якого боку. Потім самка перелітає на наступне дерево і повторює аналогічну операцію, тільки іноді вона відкладає яйця безпосередньо на кормову рослину, загальна плодючість самки – до 100 яєць.

Гусениці виходять з яйця в кінці серпня-вересні, йдуть на зимівлю в першому або другому віках, іноді гусениця, яка повністю сформувалася, зимує в оболонці яйця до весни наступного року.

Стадія лялечки триває близько 18-20 днів. Час льоту метеликів: червень – 2-3 декада, липень, серпень.