Щитівка каліфорнійська

  • Українська назва: Щитівка каліфорнійська
  • Російська назва: Щитовка калифорнийская
  • Латинська назва: Quadraspidiotus perniciosus Comst.

Класифікація:
  • Ряд: Рівнокрилі
  • Родина: Щитівки
  • Пік активності: Липень - Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На стеблі
На листях
На плодах
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

щитівки каліфорнійської (кількість поколінь – 2)

 

Фаза розвиткуКвітеньТравеньЧервеньЛипеньСерпеньВересеньЖовтень
123123123123123123123

Личинка

Імаго

Личинка

Імаго

Личинка

+

+

+

 

+

 

+

 

+

 

+

 

+

+

 

+

+

 

+

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні відомості та цікаві факти про Щитівка каліфорнійська

Ознакою живлення шкідника на кopi (на початку червня) i на плодах (у серединi червня) є наявність фіолетово-червоних плям, утворених «бродяжками». Плями збільшуються в розмірах водночас із дозріванням личинок і можуть зливатися разом. Червона коркова тканина набухає від соку, що накопичується.

Уражена кора часто розтріскується, виділяється камедь, що призводить до появи навколишньої темно-коричневої драглистої зони, за сильних уражень припиняється ріст рослин, що призводить до втрати врожаю.

В результаті поширення щитівки рослини погано розвиваються, чітко видно нерівності кори дерев, у місцях харчування на рослині виникає почервоніння, деформація і опадання, загибель нирок, гілок, опадання листя. Якщо шкідника не контролювати, то до кінця 3-го року відбувається всихання гілок, розтріскування кори і знижується якість плодів, а саме деформація і поява червоних плям. Втрати врожаю становлять від 20 % і вище, в середньому 50% плодів.

Загалом, у польових умовах високі температури й низька вологість призводять до високої смертності, тоді як невеликі опади та тепла погода (25–30°С) сприяють зростанню чисельності популяції (сильний дощ змиває дуже молодих личинок із листя).

За кліматичних умов західної України каліфорнійська щитівка утворює загалом 2 покоління, проте у деякі роки, а також на півдні України, може бути 3-є, неповне.

Самка опукла, округло-овальна, червонокоричнева кольору з темними поперечними смужками. Довжина її 3-6,5 мм, ширина 2-5 мм. Веде нерухомий спосіб життя, прикріпляється до кори гілок. Самки харчуються 30-35 днів і збільшуються в розмірі в три рази.

Самець має тонке тіло довжиною 1,4-1,6 мм, покритий білим нальотом. 

Личинки- овальні, з трьома парами ніг і вусиками, спочатку блідо-жовті, потім червоно-коричневі. Зимують личинки старшого віку, навесні вони переміщаються на молоді пагони, присмоктуються, стають опуклими, ноги і вусики атрофуються. Личинки чоловічих особин перетворюються спочатку в німф, а потім в маленьких комариків.

Перш ніж обприскувати плодові після цвітіння від шкідників, потрібно знати, що літ самців відбувається в червні. Після запліднення поверхня спини самки ущільнюється, утворюється помилковий щиток, під яким вона відкладає яйця, по 1500- 2800 штук.  Через місяць відроджуються личинки, які розповзаються, присмоктуються до листків і черешкам, а в вересні повертаються на гілки, де зимують.

У липні починають з'являтися самки 2 генерації, тривалість повного циклу становить 30 днів. 

При великій чисельності шкідника гілки і цілі кущі поступово засихають. Щитівки багатоядні, зустрічаються повсюдно і сильно шкодить в плодових садах та ягідниках.

Види, які пошкоджуються: Пошкоджує понад 200 видів лісових і декоративних рослин. З плодових найчастіше шкодить яблуні, груші, сливі, черешні і абрикосу.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго (самки).

Тип пошкодження – личинки та імаго-самки висмоктують сік із стовбурів, гілок, листків і плодів. На пошкоджених ділянках розтріскується кора, викривлюються пагони, деформується і обпадає листя, на плодах у місцях смоктання утворюються червоні плями. У разі значних пошкоджень дерева слабшають і поступово засихають.

Кількість поколінь – 2.

Зимуюча стадія – личинки першого й другого віків під щитками на корі стовбурів і гілок.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – шкідник має великий діапазон пластичності, витримуючи температуру від -35 до +43°С і вологість повітря від 30 до 90%.

В Україні наразі каліфорнійську щитівку контролюють лише на садивному матеріалі, оскільки за результатами проведеного аналізу фітосанітарного ризику її переведено до списку Регульованих некарантинних шкідливих організмів (регульовані некарантинні шкідливі організми є третім списком Переліку регульованих шкідливих України і включені до нього види вважаються карантинними тільки у разі виявлення на садивному чи насіннєвому матеріалах)

Заходи з захисту Щитівка каліфорнійська

Заходи захисту 

Контроль за шкідниками потрібно проводити постійно, орієнтуючись на цикл розвитку шкідника.

1. Карантинні. Дотримання карантинних заходів, які перешкоджають поширенню шкідника. Використання саджанців, матеріалів для щеплення не вражених щитівкою.

2. Агротехнічні. Очищення стовбурів, скелетних гілок від відмерлої кори, вирізання сухих і пошкоджених гілок, а також кореневої порості, та спалювання їх.

3. Хімічні. При перевищенні економічного порогу шкодочинності: в осередках 2-3 балів зараження (0,5 личинки на 1 м гілки до розпускання бруньок і 2-3 % заселення плодів) рано навесні по сплячих бруньках за середньодобової температури повітря не нижче +4°С – обприскування-промивання дерев інсектицидами та обприскування у період відродження личинок-бродяжок. Обприскування дерев і чагарників відразу після цвітіння одним з препаратів: Фітоверм, Фуфанон, Кеміфос, Кінмікс, Актеллік, Інта-Вир. При великій чисельності личинок-бродяжок обприскування повторюють в кінці серпня - вересні, з огляду на терміни очікування для кожного препарату.

Морфологія Щитівка каліфорнійська

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Карантинний вид. Трапляється у південних і південнозахідних областях України.

Імаго. Щитки самок круглі, до 2 мм у діаметрі, коричнево-сірого кольору; у центрі щитка розміщені дві личинкові шкірки жовтого кольору. Самка, що знаходиться під щитком, завдовжки 1,3 мм, кругла, лимонно-жовта, з розвиненим колюче-сисним апаратом. Щиток самця видовженоовальний, завдовжки до 1 мм. Дорослий самець розміром до 0,8-0,9 мм, світло-оранжевого кольору з поперечною смугою на грудях, з добре розвиненими вусиками, ногами й парою крил; ротовий апарат редукований.

Личинка першого віку («бродяжка») світло-жовта, видовженоовальна, завдовжки 0,25 мм. Личинка другого віку – 0,42 мм, за формою тіла та забарвленням подібна до самок, вкрита щитком діаметром близько 0,42 мм.

Навесні, з початком руху соку, личинки пробуджуються і починають живитися. Через 20-22 доби після двох линянь (кінець квітня – початок травня) перетворюються на дорослих самок. У середині травня вилітають самці. Їх чисельність невелика і становить від 2 до 9 % популяції. Упродовж 40-60 діб самка відроджує 80-100 личинок-бродяжок, які розповзаються і присмоктуються до скелетних частин дерев, листків і плодів. Після присмоктування втрачають рухливість і вкриваються зверху восковими нитками, з переплетень яких утворюється білий щиток, який через 3-4 доби темнішає. Через 7-8 діб після утворення сірого щитка личинка линяє вперше, через 10-12 діб – вдруге і личинка перетворюється на дорослу самку другого покоління.

До першого линяння личинка самця розвивається так само, як і личинка самки. В подальшому розвиток відбувається з повним перетворенням. Вийшовши з-під щитка, самець не живиться і після спарювання гине. На початку серпня з’являються бродяжки другої генерації й діапаузуючі личинки, які йдуть на зимівлю.