Скосар малий чорний

  • Українська назва: Скосар малий чорний
  • Російська назва: Скосарь малый черный
  • Латинська назва: Otiorhynchus ovatus L.

Класифікація:
  • Ряд: Твердокрилі
  • Родина: Довгоносики
  • Пік активності: Червень - Жовтень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
На коренях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

скосаря малого чорного (кількість поколінь – 1 за два роки)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Імаго

Яйце

Личинка 1-го року

Личинка 2-го року

Лялечка

Імаго

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

0

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

Загальні відомості та цікаві факти про Скосар малий чорний

Види, які пошкоджуються – багатоїдний шкідник. Імаго живиться суницею, малиною, плодовими деревами, виноградом, буряком, хвоєю ялини. Личинки пошкоджують коріння молодих хвойних дерев, суниці, малини, багатьох трав'янистих і чагарникових рослин.

Шкодочинна стадія – личинка, імаго (самки).

Тип пошкодження – імаго живляться корою, хвоєю, листям, обгризаючи листки з країв. Харчуючись корою дерев, наносять кільцеві пошкодження стовбура. Це призводить до загибелі молодих рослин. Личинка харчується корінням дерев і чагарників хвойних і листяних порід, трав'янистих рослин, зокрема, суниці. Дрібні корінці знищуються повністю, з великих обгризає кору.

Кількість поколінь – 1 за два роки.

Зимуюча стадія – імаго в підстилці або імаго в лялечкових колисках в ґрунті; личинки в ґрунті на глибині 15-30 см.

Заходи з захисту Скосар малий чорний

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Дотримання правильної сівозміни й просторова ізоляція нових посадок від старих насаджень не менш як на 500 м. Осіння оранка ґрунту.

2. Хімічні. При чисельності, що перевищує 2-3 жуки на 10 рослин, – обприскування суниці інсектицидами до цвітіння.

Морфологія Скосар малий чорний

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

В Україні поширений у Лісостепу та на Поліссі.

Імаго. Довжина тіла жука 5 мм. Покрови темно-бурі або чорні, блискучі. Головотрубка товста, коротка. Ноги і вусики червонувато-бурі. Передньоспинка покрита грубими точками, які поблизу середини зливаються в борозенки. Надкрила широкі, яйцевидні, зрощені, покриті точковими борозенками і короткими сірими волосками. Крила відсутні. Самці не виявлені. Розмноження партеногенетичне.

Яйце округле, довжина 0,55 мм, ширина 0,4 мм. Покрови на початку розвитку білі, пізніше коричневі.

Личинка довжиною 6 мм, волосиста, біла. Тіло серповидно вигнуте. Голова жовтувата.

Лялечка відкрита, нагадує імаго і має слабко виражені зачатки головотрубки, ніг і крил. Крім того, є два відростки на задньому кінці тіла.

Навесні жуки з'являються в квітні-травні. Харчуються жуки в сутінках. Днем ховаються в укриття. Тривалість життя дорослої жука 70 днів.

Розмноження партеногенетичне. У червні жуки приступають до відкладання яєць, розміщуючи їх в ґрунті поряд з кормовими рослинами. Плодючість – 50 шт. Ембріональний розвиток триває від 7 до 14 днів. Тривалість розвитку личинки близько 7 місяців.

Навесні личинки пробуджуються в період цвітіння ефемерів та продовжують харчуватися корінням.

Заляльковування проходить в кінці літа і восени. Стадія лялечки триває протягом 21-24 діб.

Частина молодих жуків виходить на поверхню в кінці літа, недовгий час харчується, а потім йде в підстилку на зимівлю. Жуки, які відродилися в більш пізні терміни залишаються зимувати в лялечкових колисках.