Смородинна вузькотіла златка

Класифікація шкідника – ряд Твердокрилі

родина Златки

Види, які пошкоджуються – пошкоджує аґрус, чорну і червону смородину.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – личинка вгризається в пагін і проточує хід у його середині. Ходи щільно забиті дрібним буровим борошном, чим відрізняються від ходів гусениць смородинної склівки. Пошкоджені пагони відстають у рості, навесні листя на них розпускається повільно або зовсім не розпускається, спочатку відмирає верхівка, а потім усихає весь пагін.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки різних віків усередині пошкоджених пагонів, переважно в нижній їх частині.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Вирізання під корінь та спалювання пошкоджених пагонів восени й навесні.

2. Хімічні. Економічний поріг шкодочинності – 3% пошкоджених пагонів на молодих посадках, 5% – на старих посадках; 2-3 жуки на один кущ. На початку масового льоту жуків, що відмічається при досягненні суми ефективних температур 330°С (при порозі +8°С), через 10-15 діб після цвітіння – обробка посадок інсектицидами. Друга обробка може бути проведена після збирання врожаю ягід.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно.

Смородинова вузькотіла златка є особливою формою вузькотілої зеленої златки (Agrilus viridis). Деякі джерела об'єднують ці види в один.

Імаго завдовжки 6-9 мм, золотисто-мідного кольору із зеленим полиском і металічним блиском; тіло вузьке, довгасте; надкрила у верхній третині дугоподібно звужені й на кінцях заокруглені.

Яйце округле, до 1 мм у діаметрі, вкрите твердим щитком, спочатку жовто-оранжевого, згодом бурувато-сірого кольору.

Личинка завдовжки 18-20 мм, без ніг, жовтувато-біла, з чітко виділеними сегментами тіла, дещо сплюснута; на кінці тіла два коротких хітинових гачкоподібних відростки.

Лялечка розміром до 8 мм, біла з легким жовтуватим відтінком.

В роки з теплим літом у Лісостепу більша частина личинок досягає до часу зимівлі останнього, четвертого віку. Навесні живлення личинок починається за середньодобової температури понад +8°С (у Лісостепу – в квітні, на півдні – наприкінці березня). Заляльковування личинок відбувається усередині пошкоджених пагонів наприкінці квітня – у травні.

У зв’язку з різновіковим складом популяції період заляльковування розтягнутий і триває більш як 1,5 місяця. Масове заляльковування збігається з початком формування зав’язі смородини. Розвиток лялечки триває 20-28 діб.

Сформовані жуки прогризають льотний отвір і виходять назовні. Літ жуків відбувається з середини травня до кінця літа. Вони додатково живляться на листках упродовж 8-14 діб.

Жуки активні в сонячну погоду. У ранкові, вечірні години та в похмуру погоду активність їх знижується і вони знаходяться усередині крони кущів. Яйця самки відкладають найчастіше по одному переважно на дво-, трирічні пагони. Зверху яйце вкривається слизистими виділеннями, що швидко застигають і утворюють овальний щиток. Плодючість – 30-40 яєць.

Ембріональний розвиток триває від 15 до 30 діб. Личинка, що утворилась, крізь нижню оболонку яйця вгризається в пагін і проточує хід у його середині. До осені, через 60 діб після відродження, личинка прогризає хід завдовжки 20-40 см. У цих ходах і зимують різновікові личинки.