Суничний листоїд

  • Українська назва: Суничний листоїд
  • Російська назва: Листоед земляничный
  • Латинська назва: Pyrrhalta tenella L. (Galerucella tenella L.)

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Травень - Липень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

суничного листоїда (кількість поколінь – 1)

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Імаго

Яйце

Личинка

Лялечка

Імаго

+

+

+

+

+

+

+

+

0

 

 

0

+

 

 

0

+

 

 

 

0

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

 

 

 

 

+

Загальні відомості та цікаві факти про Суничний листоїд

Класифікація шкідникаряд Твердокрилі

родина Листоїди

Види, які пошкоджуються – пошкоджує культурну, дикорослу суницю та інші трав’янисті й чагарникові рослини з родини Розанних (лабазник в’язолистий, гравілат, таволга та ін.).

Шкодочинна стадія – личинка, імаго.

Тип пошкодження – скелетують листя й прогризають у них звивисті отвори. Рідше пошкоджують черешки листків, суцвіття та квітки.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – статевонезрілі жуки під рослинними рештками.

Заходи з захисту Суничний листоїд

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Знищення рослинних решток. Перекопування ґрунту поблизу рослин під час масового заляльковування личинок.

2. Хімічні. При чисельності, що перевищує 2-3 жуки на 5 рослин (на початку заселення ними суниці), – обприскування інсектицидами.

Морфологія Суничний листоїд

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється у Поліссі й Лісостепу України.

Імаго завдовжки 3,5-4,2 мм, бурувато-жовтий, середньогруди, задньогруди й черевце чорні; надкрила рівномірно опуклі.

Яйце розміром 0,5-0,6 мм, кулясте, спочатку яскраво-жовте, потім жовто-рожеве з паличкоподібним чорним придатком на верхівці.

Личинка завдовжки 5-6 мм, жовто-бура з рядами темних поперечних смуг і бородавок, які мають щетинки; ноги й голова чорні.

Лялечка завдовжки 3,5-4 мм, блідо-жовта.

Навесні, в другій половині квітня, за температури +13…+14°С жуки виходять із місць зимівлі і додатково живляться.

У період висування бутонів самки відкладають по 1-2 яйця у вигризені отвори з нижнього боку листків. Період відкладання яєць розтягнутий, до 30-45 діб. Плодючість – 150-200 яєць. Ембріональний розвиток триває від 12 до 20 діб.

Личинки, що відродилися впродовж 25-30 діб, скелетують листя. Завершивши живлення, переходять у поверхневий шар ґрунту поблизу рослин і заляльковуються в земляних колисочках. Жуки, що виходять через 8-12 діб, деякий час живляться листям, після чого переходять на зимівлю.