Ведмедиця кайя

  • Українська назва: Ведмедиця кайя
  • Російська назва: Медведица кайя (пылающая)
  • Латинська назва: Arctia caja L.

Класифікація:
  • Ряд: -
  • Родина: -
  • Пік активності: Серпень

Де спостерігаються симптоми:
На листях
Препарати

Фенологічний календар розвитку

Фенологічний календар розвитку

ведмедиці кайя (кількість поколінь – 1)

 

Фаза розвитку

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Личинка

Лялечка

Імаго

Яйце

Личинка

0

0

 

0

 

0

 

0

 

0

+

 

0

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

‒мм

Загальні відомості та цікаві факти про Ведмедиця кайя

Класифікація шкідникаряд Лускокрилі

родина Ведмедиці

Види, які пошкоджуються – поліфаг, живиться різноманітними рослинами, особливо часто трапляється на малині, ожині, чорниці, калині, жимолості, вересі, борщівнику і рокитнику. Харчуються також листям таких порід, як яблуня, суниця, груша, слива.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – грубе об’їдання листя.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – личинки під опалим листям і в інших затишних місцях, іноді в ґрунті.

Умови, які сприяють розвитку шкідника – полюбляє вологі місця, тому часто її можна зустріти в долинах річок, а також в садах та парках.

Заходи з захисту Ведмедиця кайя

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Згрібання опалого листя.

2. Механічні. Виловлювання метеликів за допомогою світлопасток.

3. Хімічні. В період масової появи гусениць обприскування дозволеними інсектицидами.

Морфологія Ведмедиця кайя

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширена в Україні повсюдно.

Імаго. Метелик з розмахом крил 50-80 мм. Довжина переднього крила 25-33 мм. Забарвлення верхньої сторони крил коричнево-біле з неправильним звивистим малюнком. У кожної ведмедиці кайі свій неповторний візерунок на крилах. У особин, що розвиваються в однакових умовах, часом спостерігається варіабельність забарвлення, причому іноді ці відмінності настільки великі, що метеликів можна прийняти за представників різних видів. Задні крила оранжево-червоні, на них плями круглої форми чорного або синього кольору. Черевце метелика червоне, голова і груди бурого кольору. Тіло товстеньке, волохате. Довгі вусики білого кольору, ноги темно-коричневого кольору. Ротовий апарат у ведмедиці кайі не розвинений, протягом життя вона не харчується.

Між грудьми і черевцем у метеликів-ведмедиць є тимпанальний орган, який чує ультразвуки в діапазоні 3-100 кГц. Завдяки цьому органу метелик чує ультразвуковий крик кажана, який її вистежує. Після цього виконує протикажановий маневр, падіння з поворотом, сідає і чекає, поки небезпека не мине.

Яйце блакитно-білого кольору.

Личинка. На тілі гусениці довгі волоски, на голові вони зібрані в червоні пучки, довжина гусениці – до 6 см. У разі небезпеки, вона падає на землю і скочується в клубок, прикидаючись мертвою, непривабливою для хижака.

Лялечка розміром 19-25 мм, чорна в м'якому коконі, переплетеному волосками.

Вид є нічним, і зазвичай його можна побачити лише коли він прилітає на світло. В липні метелики відкладають яйця великими блакитнувато-білими групами на нижню сторону листків. Гусениці відроджуються в серпні. Всі вони розповзаються по рослині і починають її поїдати. Вони зимують під опалим листям і в інших затишних місцях. Весною закінчують живитися і заляльковуються в травні.

Гусениця заляльковується в павутинному коконі біло-сірого кольору. В кінці червня з кокона вибирається молодий метелик, який повторить весь життєвий цикл і дасть нове життя новому поколінню. Літ буде тривати близько 2 місяців. Пік масового льоту імаго – з липня по серпень.